Активістка розповіла про 8-у поїздку обухівських волонтерів на Схід

13/12/2014

10367582_734270486641081_6398924618853312739_nЗнаю як всі чекають звітів про поїздки, тому одразу перепрошую за затримку і дякую за терпіння.

Це була одна з найтяжчих поїздок з усіх. Тяжкою морально. 

Повернувшись з сьомої поїздки (Дебальцево) ми спакувалися і через кілька днів поїхали провідувати наших земляків під Волновахою із 72ої ГОМБр.

На півдороги до Маріуполя нас застала звістка про те, що Саша Рачинський потрапив в госпіталь і знаходиться в тяжкому стані. Ми були шоковані і розгублені. Перша реакція – негайно їхати в госпіталь. Зібравшись з думками все ж опанували себе, та не дивлячись на це весь час в телефонному режимі тримали зв’язок з бійцями з його підрозділу, з рідними, з Харківським госпіталем. Хочу окремо подякувати Яриночці з ГО «Сестра милосердя АТО», яка підтримує бійців в Харківському госпіталі. Весь час, поки Саша був там, вона допомагала і підтримувала його та його рідних, інформувала нас про його стан.

Вся поїздка було пронизана тривогою, очікуванням, сумом.

Цей раз знову не обійшлось без пригод з машинами. Приїхавши в Маріуполь зрозуміли, що лопнула пружина на передньому колесі в одному з бусів. Це дуже ускладнювало подальше пересування, адже дороги в зоні просто страшні, особливо на околицях Волновахи. Часу на ремонт не було. Порадившись з фахівцями вирішили все залишити як є, просто рухатись по можливості обережно, оминати великі ями, що складно враховуючи той факт, що там потрібно пересуватися дуже швидко до того ж по бездоріжжю. Тому лишалось сподіватися лише на Бога і удачу. І цього разу вони були на нашому боці. 

Як завжди нас зустрічали вже рідні усміхнені обличчя, були і ті, з якими бачилися вперше. 

Цього разу везли 15 буржуйок, коліна та труби до буржуйок 100м, багато води, очисники для води, чимало продуктів харчування, замариновані капусточку і морковку, засоби особистої гігієни, мішки, плівка для бліндажів, набори інструментів, лопати, відра, монтажну піну, фарбу, бензопилу, цепки для бензопил, генератор, прилад нічного бачення, теплі речі (бушлати, штани, берці, термобілизна, теплі шкарпетки, рукавиці, шапки тощо), форму, 2 кевларові каски, термохімічні грілки, ліки, величезну кількість випічки, прапори, обереги тощо. А ще везли двоярусний торт – в одного з наших земляків напередодні був день народження і хотілось зробити для нього щось приємне. Здається нам вдалося його приємно здивувати . 

За один день ми не встигали всіх відвідати, оскільки дні стали набагато коротші, темніти стало рано, а темрява в зоні АТО це найперший ворог. Тому довелося повернутися до Маріуполя на ночівлю, а наступного ранку вирушили в сторону дому, провідавши по дорозі наших хлопців в с. Вершина.

На жаль, не всіх бійців ми змогли побачити, не до всіх доїхати. В деякі місця нас не пустили через активні бойові дії. Але ніхто не лишився без посилок, адже за будь-яких умов ми передаємо посилки якщо не особисто в руки, то через наших надійних перевірених бійців, які протягом кількох днів все довозять. 

Додому повернулися без проблем.

Дякуємо всім, хто допомагав підготувати цю поїздку, всім хто долучається до допомоги нашим військовим. Ваша небайдужість, Ваша участь в цьому – це неймовірний внесок в наше з вами майбутнє.

ОКСАНА ПАВЛІВ