Культура

Краєзнавцю в записник – реєстр трипільських пам’яток Обухівщини

image008Давним давно, коли приїзджа сарана (а в їх числі мої і я) розорювали останні обухівські яри і байраки в цілині знаходилися цікаві і корисні артефакти. На нашому городі знайшли накінечник стріли. Це логічно для місцини, яка стала останнім обухівським дубовим гаєм (кілька дерев є над Гайдамацькою  і, думаю, по лісам). Хто і коли його зробив взнати не вдалося. Він просто загубився і не дійшов до Домотенка. Сусідові пощастило більше – вони вирили залишок бивня мамонта, явно старішого за металеве вістря стріли.

Cucuteni-Trypillya_cultureПізніше ми садили городину в так званій “Остаповій долині” (по дорозі на Трипілля). Пізніше тамтешні городи вилучили, оскільки, як виявилося, та територія мала археологічну цінність. Менше з тим.

Для затравки повторю свою думку. Не зважаючи на назву, місцеві поселення трипільців були периферією їх надзвичайно цікавої неолітичної цивілізації. Значно більше чорнявих і кривоногих, не знавших колеса і жерших коней, влаштувавших першу “екологічну катастрофу”, швидше за все вихідців з Малої Азії було на території Молдови і Румунії. Ми не трипільці. Маємо до них той самий стосунок, що Ангола до Англії, а Росія до Русі. Люди, вчені, патріоти і політики, які вважають їх арійцями – психічно неповносправні або типові неуки. Втім, це не зааважає мені вважати трипільців надзвичайно цікавими, особливо на пізніх етапах свого розвитку.

Єдиний художній твір, де описані їх поневіряння це блискуча праця В. Уткіна “Горизонты без конца”. Ознайомтеся з нею, не пожалкуєте.

Що стосується Обухівщини, згідно з реєстром пам’яток трипільської культури у нас цього добра більше ніж  досить. Кілька тисячоліть топтання рясту не минули даремно. 

м. Обухів:

Обухів 2
Пам’ятка знаходиться на східному схилі обводненої балки, біля північно північно-східного краю ставка, на схід від присадибної ділянки по вул. Робоча 37. Орієнтовна площа пам’ятки близько 100 кв.м. Зруйнована ерозією ґрунту. Виявлено в 2002 р. М. В. Квітницьким, який знайшов тут фрагменти кераміки кухонного посуду трипільської культури. Попередньо відноситься до етапу С. Матеріали зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.

Обухів 3
Поселення розташоване на північний схід від мікрорайону міста «Лікарня». Займає три мисоподібні виступи та плато високого правого берега р. Стугна. Підйомний матеріал виявлений на площі 1000×200—250 м. На поверхні слабо простежуються невеликі скупчення (розміром 4×4 м) обмазки та кераміки. Потужність культурного шару до 1 м, зайняте огородами. Відкрито розвідками М. В. Квітницького. Цікава знахідка шийного хребта коня, що лежав в анатомічному порядку, зі слідами відділення від туші. Пам’ятка відноситься до лукашівського типу етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.

 Обухів 3а
Багатошарове поселення розташоване на сусідньому мисоподібному виступі на захід від поселення Обухів 3, і, можливо, є його частиною. Виявлені матеріали трипільської культури, доби бронзи та доби середньовіччя. Займає площу 50×100 м, знаходиться під огородами. Відкрито розвідкою М. В. Квітницького. Пам’ятка відноситься до етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.

 Обухів, вул. Київська 
Багатошарове поселення розташоване по вул. Київська (колишня Леніна), 110. Займає ділянку мисовидної форми, утворену пологою надзаплавною терасою лівого берега р. Кобринка і балкою струмка, що пересох. Культурний шар товщиною 1,1м. Пам’ятка відкрита та досліджувалася в 1990 р. при проведені рятівних розкопок О. В. Сєровим, М. Е. Левадою та К. Максюком. Виявлена кераміка трипільської, білогрудівської, підгірцево-милоградської, київської культури та XVIII—XIX ст. Площа поселення не визначена, зараз під забудовою. Трипільський шар попередньо датований середнім етапом ВІ-ВІІ.

 Обухів 8
Багатошарове поселення розташоване на північний-схід від центра міста, біля повороту дороги на с. Трипілля, на схід від дороги Київ — Дніпропетровськ та на північ від повороту на с. Дерев’яна. Займає терасу правого берега р. Кобринка, біля впадіння в р. Стугна. Орієнтовна площа становить 80—100 га, пам’ятка розорюється. Відкрито експедицією Кравченко Н. М. на початку 1970-х р. В 2002 р. обстежувалося М. В. Квітницьким, який виявив кераміку трипільської культури етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.

с. Верем’я Обухівський район

Верем’я
Поселення розташоване на північних, північно-східних та південно-західних схилах височини в селі і на прилеглих полях ліворуч від дороги на с. Черняхів. Пам’ятка відкрита В. В. Xвойко, який провів невеликі розкопки на садибі селянина Куценка та виявив кілька «площадок». В 1925 р., в межах тієї ж садиби, проводила розкопки В. Є. Козловська, яка також дослідила декілька жител. В 30-х рр. XX ст. пам’ятка обстежувалася експедицією Т. С. Пассек. Відноситься до етапу ВІ-ВІІ.

уроч. Лиски
Поселення знаходиться на південний схід від села в урочищі Лиски. Розташоване на розораних полях височини, на схилах балки, що зветься Глибоким болотом і яка безпосередньо прилягає до полів урочища Довжик. З північного боку, по дуже заболоченій низині, протікає невеликий струмок. Пам’ятка відкрита в 30-х рр. XX ст. експедицією Т. С. Пассек. На поверхні було зібрано велику кількість фрагментів трипільської кераміки та глиняної обмазки. Відноситься до пізнього етапу трипілля СІ.

 уроч. Таборище
Пам’ятка знаходиться на схід від села в урочищі Таборище. Займає край плато, яке в південній і східній частині похило знижується до глибокої балки зі струмком, що протікає по її дну і утворює тут крутий вигин. З півночі та північного заходу поселення обмежене яром з джерелом. Площа сягає 6 га, культурний шар потужністю до 0,5 м. Поселення досліджував В. В. Xвойко, їм було виявлено 18 майданчиків розташованих по овалу. Повторно обстежувалося в 1925 р. членами ВУАК та в 1985 р. експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Зараз інтенсивно розорюється. Відноситься до пізнього етапу трипільської культури — СІ.

уроч. Ясенове
Пам’ятка знаходиться на північний схід від села і на південний захід від с. Жуківці в урочищі «Ясенове». Розташована на високому плато вододілу річок Кобрин (Бобриця) і Свирч—Суха Бобриця. З північного сходу його обмежує неглибока балка «Ясенова», по дну якої протікає джерело, що впадає в р. Суха Бобриця. Зі сходу та південного заходу обмежено ярами. На площадці поселення знаходяться два розорані кургани і ґрунтова дорога під назвою «Старий Чумацький Шлях». Поселення відкрито Т. С. Пассек, нею ж визначене колове планування в декілька кілець і виявлено житло під курганом. В 1985 р. Т. Г. Мов-ша, Г. Н. Бузян та О. Г. Колес-ніков виявили ще 30 жител, розташованих двома овалами з двома житлами по центру, одне житло перекрите курганом. Розміри зовнішнього овалу, по лінії північ-південь — 320 м, по лінії захід—схід 260 м. Поселення відноситься до етапу СІ.

уроч. Довжик
Поселення знаходиться на південний схід від села в урочищі Довжик. Займає мисоподібну ділянку плато між трьома балками. Площа сягає 3 га, зараз розорюється. Пам’ятка відкрита в кінці XK ст. В. В. Xвойкою який провів невеликі розкопки і виявив декілька майданчиків та одне трупоспалення. В 1930-х рр. було оглянуте та нанесене на карту Т. С. Пассек. В 1985 р. обстежувалося експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим. Відноситься до етапу СІ.

с. Витачів Обухівський район
На північно-східній околиці села, південно-східніше від городища літописного Витичева, в урочищі Майорівщина в розмивах великого зсуву був виявлений багато чисельний матеріал давньоруського, ранньослов’янського, трипільського часу та окремі кремені. Висота берега в районі зсуву 40 м. В розмиві берега виявлені окремі людські кістки. Зсув був обстежений в 1979 р. Д. Я. Телегіним, В. О. Круцом та Д. Ю. Нужним. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.

с. Германівка Обухівський район
В 1998—1999 рр. під час прополки цукрового буряка, на полі поблизу тракторної бригади, були виявлені випадкові знахідки — кременева напів шліфована та кам’яна свердлена сокирки. Знахідки відносяться до трипільської культури та шнурової кераміки. Передані і зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.
45, с. 23.

с. Дерев’яна Обухівський район 
Пам’ятка розташована на мисовидному отрозі та прилеглому до нього плато на північ та північний схід від сільського кладовища, вздовж траси Обухів—Трипілля. Площа становить 50—70х150—200м, культурний шар сягає 0,4—0,6 м. Знаходиться під городами та полем, по північній частині поселення проходить дорога. Відкрито в 2002 р. розвідкою М. В. Квітницького, виявлені фрагменти біноклевидної та біконічної посудини, кратеру з заглибленим орнаментом. Можливо, на цій пам’ятці: «по дорозі з Трипілля в Обухів», в 30-х рр. XX ст. експедиція Т. С. Пассек зібрала підйомний матеріал трипільської культури. Відноситься до середнього трипілля (етап ВІ-ВІІ). Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.
138, с. 15; 45, с. 18.

с. Долина Обухівський район

Долина І
Поселення розташоване на північний схід від села. Культурний шар зафіксовано вздовж північного схилу обводненої балки від місця її впадіння в долину р. Красна. Площа пам’ятки становить 1000×60—80 м, зараз розорюється, на поверхні простежені залишки наземних будівель. Відкрито розвідками О. В. Петраускаса у 1988 р. Виявлений цікавий фрагмент біноклевидної посудини з прокресленим орнаментом. Відноситься до трипільської культури етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
98, с. 8.

Долина ІІ
На північний захід від села, експедицією Т. С. Пассек, в 1930-х рр. було обстежено поселення трипільської культури.

Долина (Гордин Шпиль) 
Багатошарове поселення знаходиться на південь від села, на лівому березі струмка Фоска (Фоса), що впадає в р. Красна. Розташоване на схилі Гори Ясенова, на вигині струмка і західної частини підвищення Гордин чи Ордин Шпиль, що розташована на протилежному боці струмка. Не виключено, що це Батиєва гора навпроти якої В. В. Xвойко наприкінці XK ст. дослідив 5 жител та декілька поховань — трупопокладення і трупоспалення трипільської культури. Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим в 1985 р. встановлена площа 150×150 м, і виявлено шість скупчень обмазки, що залягали на глибині 0,3 м. Дослідження, проведені 2003 р. Обласним археологічним музеєм показали, що поселення зруйноване ямами раннього залізного віку. Етап ВІІ.

с. Жуківці Обухівський район 
Поселення знаходиться на південній околиці села. Північна частина зайнята будівлями і службами МТФ. Розташоване на пониженому плато і його схилах, вздовж лівого берега р. Бобриця (Кобрин), в місці впадіння безіменного струмка. Площа пам’ятки близько 3 га, 200×180 м. Пам’ятка досліджувалася В. В. Xвойко, який виявив 29 майданчиків на глибині від 0.1 до 2 м. В 1930-х рр. поселення обстежувалося експедицією Т. С. Пассек. В 1985 р. обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Виявлено 15 майданчиків, розташованих по колу з двома житлами в центрі. Пам’ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.

с. Малі Дмитровичі Обухівський район
Розташоване на плато над долиною струмка, в урочищі Вишеньки за с. Малі Дмитровичі. Відкрите під час розвідок експедиції «Великий Київ» в 1947 р., коли були виявлені окремі фрагменти кераміки трипільської культури. Пам’ятка відноситься до пізнього етапу СІІ.

с. Нові Безрадичі Обухівський район 
Двошарова трипільська пам’ятка в урочищі Стрелка, знаходиться на південно-західній околиці села. Займає високий неприступний мис корінного берега р. Дніпро, висота 60 м над рівнем заплави. Мис з південного заходу відокремлений від плато глибоким яром під назвою «Глибоке провалля», який руйнує пам’ятку. Відкрите в 1949 р. В. І. Бондарем, який провів невеликі розкопки. Обстежено в 1985 р. експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим. Поселення відносяться до середнього та пізнього етапів трипілля — ВІІ та софіївського типу СІІ.

с. Підгірці Обухівський район

Підгірці І
Поселення знаходиться в урочищі Вінниця, на північний захід від села, на мисовидному виступі корінного берега р. Дніпро, утвореному двома глибокими ярами з півночі і південного сходу, та широкою Дніпровською заплавою зі сходу і північного сходу. Зараз знаходиться під дубовим лісом. Пам’ятка відкрита в кінці 1940-х рр. експедицією «Великий Київ». В 1961 р. тут проводилися невликі дослідження Ю.М. Захаруком. В 1980 р. поселення було значно зруйноване при макетуванні давньоруського міста для зйомок фільму «Ярослав Мудрий». В 1985 р. було обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до пам’яток пізнього трипілля софіївського типу етапу СІІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.

Підгірці ІІ
Поселення розташоване на захід від села, на високому плато, за 0,5 км від долини р. Дніпро. Знаходиться на схилі горба в урочищі «Круча». Займає площу близько 1 га. На поселенні виявлені фрагменти розписної монохромної кераміки, а також фрагменти горщиків з лощеною поверхнею темно-коричневого кольору. Пам’ятка віднесена до середнього етапу трипільської культури — ВІІ.

с. Романків Обухівський район 
Поселення розташоване на околиці села у напрямку с. Підгірці, на краю болота Кнаметовичі. Під час розкопок, проведених Д. Я. Телегіним, виявлено матеріали доби неоліту та трипільської культури. Зараз розорюється. Інформацію отримано в Центрі охорони пам’яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

хутір Конюша
с. Старі Безрадичі Обухівський район Багатошарове поселення розташоване на захід від хутору Конюша, на обох берегах балки Капустяна, на північний захід від села. Займає мисовидне підвищення, утворене балками Капустяною та Конюша. Виявлена кераміка доби пізнього трипілля та черняхівської культури. Площа становить 200×30 м, ореться. Відкрито в 1972 р. М. П. Кучерою, В 1975 р. обстежувалося Н. С. Абашиною і Е. Л. Гороховським, в 1983 р. — О. В. Сєровим. Пам’ятка відноситься до пізнього етапу трипільської культури СІ.

урочище Городок 
Багатошаровий комплекс — городище, поселення та могильник літописного давньоруського міста Тумоша. Розташований в селі на високому мису лівого берега р. Стугни в урочищі Городок. Площа городища становить 230×140 м, поселення та могильник розорюються. Виявлені матеріали пізнього трипілля, зарубинецької культури та XI—XIIст. Досліджувалося в 1972 р. Кучерою М. П., в 1975 р. Н. С. Абашиною та Е. Л. Гороховським. В 1983 р. обстежувалося О. В. Сєровим. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.

уроч. Містечко
Багатошарове поселення в урочищі Містечко розташоване на західній околиці села, на лівому березі р. Стугна, поруч з відомим давньоруським городищем літописного Тумаща, розташованим в урочищі Городок. Займає плато між долиною р. Стугна і струмком під назвою Рівчак. Площа поселення 250×250 м. Поселення відкрито в кінці 40-х рр. XX ст. експедицією «Великий Київ». В 1985 р. було обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г.Н. Бузян та О.Г. Колесніковим, виявлена лише кераміка давньоруського часу — посад городища, який перекриває трипільське поселення. Пам’ятка відноситься до середнього трипілля етапу ВІІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.

с. Трипілля Обухівський район

Трипілля І
Городище, поселення та могильник літописного міста Треполь. Знаходиться за 1 км на схід від Дівич-Гори. Займає підвищення палео-острова правого берега р. Дніпра при впадінні р. Красна. Загальна площа — 12 га, забудоване. Виявлені матеріали трипільської. Досліджувалося та обстежувалося М. О. Макаренком (1926), Пассек Т. С. і С. С. Магурою (1934), Р.О.Юрою (1960), Б. О. Рибаковим (1976), В. О. Петрашенко і В. К. Козюбою (1993). М. В. Квітницьким в 2002 р. виявлено трипільський шар, який простежений по лінії берегового зламу на 200 м, відноситься до середнього трипілля перехідного етапу ВІ-ВІІ. Матеріали зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.

Трипілля ІІ
Розташоване на південний схід від села, між Трипіллям та Жуківцями в урочищі Тополі, на схилі лівого берега р. Бобриця. Поселення займає терасу лівого берега р. Суха Бобриця (Івковитиця) за 200—300 м. від неї, на південь від місця злиття Мокрої та Сухої Бобриці. Відстань від пам’ятки до берега р. Дніпро 2,5 км. Простежена площа 1,5—2 га, під городами. Відкрито в 1930-х рр. експедицією Т. С. Пассек, яка виявила матеріали пізнього трипілля етапу СІ.

уроч. Вовчий Яр
Знаходиться на південний схід від села, в урочищі Вовчий Яр, на мисі при злитті двох стумків — притоків р. Бобриці. Орієнтовна площа 2,3—2,5 га, зайняте під городами. В 300 м на північ та північний схід розташовані будівлі МТФ, відстань до берега Дніпра — 1,8 км. Відкрито та досліджувалося в кінці XІХ ст., В. В. Xвойко, ним же зафіксована назва урочища. В 30-х рр. XX ст. обстежувалося експедицією Т. С. Пассек. Одна з епонімних пам’яток за результатами дослідження якої була виділена трипільська культура та доба енеоліту в археологічній періодизації. Поселення відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.

Трипілля ІІІ.
На східній околиці села, на похилому лівому березі р. Бобриця, біля її гирла відомо декілька пунктів. Трипільське поселення, розташоване приблизно за 1 км від гирла річки, було виявлене експедицією Інституту археології, ще до війни, однак більш детальної інформації про пам’ятку немає. Під час розвідок 1960 р. Є. О. Петровської та М. М. Шмаглія було виявлено декілька фрагментів кераміки доби бронзи та один трипільської культури. Під час розвідок 1993 р. В. О. Петрашенко та В. К. Козюби слідів поселення не виявлено. Ймовірно воно розміщувалося безпосередньо біля гирла р. Бобриця, або на південь від мосту і дороги біля трипільського поселення на правому березі річки.

с. Xалеп’я Обухівський район

Коломийщина І

Поселення в урочищі Коломийщина, розташоване на південний схід від центральної площі села, на північ від поселення проходить автошлях Xалеп’я — Стайки. Займає край плато, біля давньої балки з багаточисельними виходами джерел, на схід від якої — ґрунтова дорога з лісосмугою. Площа 3 га. Відкрито в 1925 р. М. О. Ма-каренком, в 1934—1938 рр. Було розкопане Т. С. Пассек, С. С. Магурою, Є. Ю. Кричевським, Коршаком К. Ю., досліджена площа становить 13000 кв.м. Виявлено 39 майданчиків, які розташовувалися двома концентричними колами. Зовнішнє мало розміри 170×160 м (31 майданчик), внутрішнє 50×60 м (8). В 1985 р. обстежувалося Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим, було виявлено напівземлянкове житло. Еталонна пам’ятка етапу СІ, за результатами досліджень якої була виділена коломийщинська група поселень. Матеріали в Національному музеї історії України. Частина зберігається в Росії в збірці Ермітажу.

уроч. Коломийщина ІІ 
Поселення розташоване на північний захід від Коломийщина І, на південний-схід від центральної площі села. Знаходиться в 2,6 км від берега Дніпра, займає край плато при дорозі Xалеп’я — Стайки. Площа 9 га. Пам’ятка обстежувалася в 30-ті рр. У 1939 р. було розкопано 9 жител, які йшли півколом, та ще три в центрі. У 1992 р. Г. М. Бузян розкопала ще одне житло, а В. П. Дудкін провів геомагнітну зйомку, яка виявила наявність жител і на північ від зазначеної дороги. Матеріали зберігаються в музейних збірках Києва, Переяслава-Xмельницького, Москви та Санкт-Петербургу. Пам’ятка відноситься до середнього етапу — ВІІ.
100, с. 26.

 уроч. Коломийщина ІІІ 
Розташована на схід від пункту Коломийщина П, та на північ від Коломийщини I. Через поселення проходить шлях Xалеп’я—Стайки. Відстань від поселення до Дніпра — 3,1км., до повороту шляху на Витачів — 1,3 км. Площа 6 га, зараз ореться. Пам’ятка відкрита в 1930-х рр. експедицією Т. С. Пассек. Відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.

уроч Гора Циганка 
Багатошарове поселення в урочищі Гора Циганка розташоване на останці корінного берега Дніпра, на північний схід від відомого городища літописного Xалепа та цегляного заводу. Останець здіймається на 80 м над рівнем водосховища, його північна частина зруйнована зсувами берегового схилу, зі сходу знаходиться яр, з півдня — велика балка зі ставком, із заходу кар’єр цегельні. Плаский майданчик гори має розміри 250×50—200 м, він зіпсований траншеями військового часу. Обстежувалося в 1960 р. Шмаглієм М. М., та Є. О. Петровською, в 1971 р. В. Й. Довженком та О. М. Приходнюком. Під час обстежень 1960 р. в зрізах траншей виявлено сліди трипільського поселення. В 1971 р. додатково було знайдено незначну кількість кераміки скіфського та давньоруського часу. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до етапу СІ.

уроч.Жолудівка
Поселення займає схил плато на південний схід від центральної площі села, в 2 км від берега Дніпра, та на північ від дороги на Стайки. Знаходиться біля глибокої балки з невеликою р. Жолудівкою, в урочищі Жолудівка. Площа пам’ятки 250×200 м, засаджена сосновим лісом та руйнується ярами. Відкрито М. О. Макарен-ком в 1925 р, в 1934 р. досліджувалося Т. С. Пассек та С. С. Магу-рою, в 1960 р. пам’ятку обстежували М. М. Шмаглій і Є. О. Пет-ровська. В 1985 році обстежувалося Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до етапу СІ.

уроч.Грушова
Поселення розташоване на південь-південний захід від села в напрямку до с. Верем’я в урочищі Грушова, в місці перетину ґрунтової дороги з р. Бобриця. Знаходиться на правому березі річки. Площа складає 150×100 м, руйнується зсувами берегових схилів річки. Відкрито та досліджувалося в кінці MX ст. В. В. Xвойко, який прив’язав її до лівобережного схилу р. Сквирки. Обстежувалося в 1985р. Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до трипілля СІ.

Xалеп’я
Багатошарове поселення розташоване на північ та північний захід від урочища Шанці, на мисі правого берега гирла р. Бобриця. Виявлені матеріали доби неоліту, трипільської культури, середньої та пізньої бронзи, скіфського, ранньо-слов’янського та давньоруського часу. Обіймає площу 100×120 м. Зараз гирло р. Бобриця — північно-західний край села, який зайнятий садибами й городами, інтенсивно руйнується р. Дніпро. Пам’ятка була відкрита в 1979 р. та обстежувалася Д. Я. Телєгіним, В. О. Круцом і Д. Ю. Нужним. Повторно обстежувалося в 1993 р. В. О. Петрашенко, В. К. Козюбою та А. В. Таєвською.

с. Щербанівка Обухівський район

уроч. Бутове
В урочищі Бутове, жителем села була зібрана і передана в музей м. Обухова колекція різночасової кераміки. Площа пам’ятки не встановлена. Матеріал відноситься до трипільської культури, черняхівської, київської та давньоруської. Колекція оброблена і атрибутована О. В. Петраускасом. Матеріали зберігаються в районному краєзнавчому музеї м. Обухова.

уроч. Широке
В урочищі Широке відоме поселення трипільської культури.

Tags:

Comments: