Культура

Археологія та стародавня історія Обухівського району

1739afb132b635f0d71f26fd81db3084

Село Великі Дмитровичі

В північно-східній частині Великих Дмитровичів в урочищах Кутполе та Кулаківщина, розташованих вздовж краю корінного береза Дніпра, в 1950 році досліджено поселення зарубинецької культури. Поблизу села в ХІХ столітті було 36 курганів.

Село Верем’я

В селі, з лівого боку дороги, що йде з села Верем’я на Черняхів, в садибі селянина Куценка, досліджено поселення середнього етапу трипільської культури. На поселенні знайдено сокирки. В урочищі Довжок (Довжик), що лежить в трьох-чотирьох кілометрах на південний схід від села, частково досліджено поселення трипільської культури типу Коломийщина.

В урочищі Лиски, що лежить на південному сході від села, на схилах балки, яка зветься Глибоким болотом, виявлено ще одне поселення середнього етапу трипільської культури. В урочищі Табурище, за 3 – 5 кілометрів на південь від села, в напрямі до села Стритівка зберігається поселення трипільської культури типу Коломийщина. В урочищі Ясеновий ліс, що лежить на південному плато між селами Стайки, Жуківці і Верем’я – поселення пізнього етапу трипільської культури.

Між селами Стритівка та Верем’я досліджено кургани середньодніпровської кульутри. В одному з курганів виявлено сліди трупоспалення. На полі знайдено шліфований кам’яний молоток та бронзову шийну гривну. Знайдено бронзові серп, кельт та наконечник списа білогрудівської кульутри. На дюнах – поселення чорноліської культури. З села походить ажурна бронзова шпилька підгірцівської культури. На городах знайдено дві срібні римські монети.

Село Витачів

На краю плато корінного берега, що круто обривається до Дніпра, під другим валом укріплень дитинця в 1962 – 1963 роках досліджено могильник (трупоспалення) зарубинецької культури ІІ – І століть до нашої ери. На городищі знайдено також кахлі та посуд ХVI – ХVII століть. На посаді досліджено давньоруські житла. Поблизу Витачева – поселення доби бронзи. Знайдено бронзовий кельт білогрудівської та браслет чорноліської культур. Виявлено поселення черняхівської кульутри. Поблизу села, на високому правому березі Дніпра, на двох плато, розділених неглибоким яром, збереглося городище – залишки давньоруського літописного міста-фортеці Х – ХІІІ століть Витичева. Воно згадується як великий порт на Дніпрі у творах візантійського імператора Костянтина Багрянородного. Висота городища над Дніпром – 67 метрів. Збереглися дитинець та посад площею вісім гектарів, а також вали, які лежать паралельно один одному. В 1961 – 1963 роках на городищі досліджено конструкції валів, а на найвищому місці відкрито залишки башки, на даху якої розводився сигнальний вогонь.

За три кілометри нижче від описаного городища на високому мисі над Дніпром між двома балками – друге давньоруське городище – також залишки великого порту на Дніпрі міста Святополча, заснованого в 1095 році. Розкопками виявлено залишки фортечної стіни та поховання загиблих під час татаро-монгольської навали.

В 1875 році знайдено монетну гривну київського типу. В 1858 та в 1875 роцах виявлено два скарби польських, шведських, пруських монет ХVII століття. Неподалік від села в ХІХ столітті було десять курганів, з яких два досліджено в 1890 – 1891 роках.

Село Григорівка

Знайдено дві срібні монети Антоніна Пія та Марка Аврелія. В 1887 році між селами Гусачівка та Григорівка – скарб з срібних польських та пруських монет ХVII століття.

Село Дерев’яна

В селі – скарб кам’яних ливарних матриць для відливаня мідних та брозових двовушкових кельтів, кинджалів кіммерійського типу, вузьких долотовидних тесел та серпів білогрудівської культури. На острозі плато, поблизу села, виявлено поховання чорноліської культури. В центрі села досліджено могильник черняхівської культури та відкрито залишки валу пізнього середньовіччя. На одному з струмків басейну Дніпра виявлено поселення черняхівської культури. Тут знайдено також уламки давньоруського посуду. За півтора кілометри від західної околиці села, на схилах глибокої балки, тягнеться поселення пізньозарубинецької культури довжиною до двох кілометрів.

cam01758

Село Деремезна

На полях у ХІХ столітті – два кургани. В селі є залишки Змійового валу.

Село Долина

На північний захід від села – поселення трипільської культури. Поблизу села – поселення черняхівської культури. На околиці села – великий курган «Плоска Могила».

Село Жуківці

По дорозі Жуківці – Трипілля в урочищі Тополі, не доходячи до Сухої Бобриці – пізньотрипільське поселення. По дорозі в село Верем’я, в урочищі Роздолля, на глибині 0,25 – 0,40 метра – досліджено пізньотрипільське поселення. За 2 – 3 кілометри на південний схід від села, в урочищі Осова, на південно-східному схилі надзаплавної тераси невеликого, тепер майже висохлого струмка, який впадає в ріку Красну, – поселення довжиною один кілометр, шириною двісті метрів черняхівської культури. В 1946 році на поселенні вперше досліджено десять наземних жител з глиняними печами, виявлено два давньоруські житла (одне ХІV століття) та знайдено уламки глиняного посуду пізньої бронзи. За 2 – 3 кілометри на південний захід від села в урочищі Кут, на південно-східному схилі надзаплавної тераси струмка – поселення черняхівської культури довжиною до одного кілометра.

Село Козин

Знайдено денарій Марка Аврелія.

Село Козіївка

В 1898 році знайдено денарій Траяна та бронзову римську монету.

Село Копачів

В околицях села в долині ріки Стугни в Яру Верем’я – мезолітична стоянка. За даними ХІХ століття по дорозі до села Красне Друге – три кургани. На околицях – давньоруські шиферні прясла.

Село Красна Слобідка (до 1946 року Германівська слобідка)

В селі – городище, оточене валом. Поблизу села в ХІХ столітті було 42 кургани. В 1886 році знайдено скарб, який складався з 838 польських, пруських, шведських, російських монет ХVII століття.

Село Красне Перше

За 0,5 кілометрів від села в напрямку до села Долина виявлено чотирикутне городище. За 1,5 кілометрів від села знаходилося друге чотирикутне городище. Поблизу села розташовано дев’ять курганів.

Село Красне Друге (до 1946 року – Германівка)

В селі є городище. На полях – 70 курганів. В літопису під 1096 роком згадується Германич, який пов’язують з Германівкою.

cam01759

Село Мала Вільшанка

Від ріки Раковки, на північ від села, починався Змійовий вал, який простягався в сторону Обухова.

Село Малі Дмитровичі

За селом, в урочищі Вишеньки – поселення пізньотрипільської культури. Біля села в ХІХ столітті було два кургани.

Село Матяшівка

Поблизу села в ХІХ столітті – три кургани.

Село Нещерів

В урочищі Володченково виявлено уламки посуду тшинецької культури. На околиці села, в лісі знайдено два срібні та два бронзові спіральні браслети, а також дві шийні бронзові гривни.

Село Нові Безрадичі

На високому правому березі Дніпра, в урочищі Стрілка, над урвищем Глибоке Провалля в 1949 році досліджено поселення середнього етапу трипільськох кульутри, а також виявлено уламки посуду софіївського та лукашівського типу. В урочищі Митьків кут в 1950 році та 1966 році виявлено декілька поселень пізньозарубинецької культури, відкрито житло V століття нашої ери, досліджено два могильники з трупоспаленням: один III – IV століття нашої ери, другий середини I тисячоліття нашої ери. Знайдено денарій Марка Аврелія. Поблизу села в ХІХ столітті було 25 курганів. В 1891 році знайдено горщик з срібними монетами.

Селище міського типу Обухів

Поселення тшинецької культури та знахідки скіфського часу. Біля Обухова в урочищі Підгородище досліджено поселення білогрудівської кульутри. На плато правого високого берега річок Стугни та Кобрини, за 1,5 кілометрів від міста Обухова на південному схилі балки, що тягнеться від міста до села Дерев’яна, досліджено поселення пізньозарубинецької культури. На північному схилі балки частково досліджено поселення черняхівської культури. За 2,5 кілометрів на північний схід – досліджено пізньозарубинецьке поселення, виявлено знахідки ранньослов’янської культури VI – VIII століть нашої ери та давньоруського часу. За 2,5 кілометрів від Обухова на плато високого корінного берега ріки Стугни на схилах балки – пізньозарубинецькі та підгірцівські матеріали. Знайдено мідні грецькі, римські та візантійські монети.

З села походить скарб ювелірних речей ХІІ – ХІІІ століть (срібні колти, шийні гривни, браслети тощо). Поблизу села в ХІХ столітті – 28 курганів. Знайдено давньоруські прясла з червоного шиферу. Від Обухова, від урочища Забара, повз село Перше травня і село Шевченкове (колись Підвалок або Непокрите) на Малу Вільшанку тягнеться Змійовий вал. На схід від села, від корінного берега Дніпра, проходить Змійовий вал у напрямку до Григорівки та Красне II.

Село Перегонівка

Поблизу села з південної сторони – два великі кургани під назвою Близнята та п’ять малих. На південь від села, на березі ріки Красної, закінчується Змійовий вал, що тягнеться від села Скребещі.

Село Перше Травня (стара назва Гудимівка)

В напрямку до села Вільшанки – чотирикутне городище. Друге трикутне – в напрямку до села Григорівки. Біля села – два кургани. Південніше села проходив Змійовий вал, який тягнувся від села Вільшанки до Обухова.

Село Підгірці

В північній околиці села, в урочищі Обірок та Човнище, розташований між Козинською піщаною грядою, вкритою лісом, та корінним правим берегом Дніпра в 1950 році досліджено два поховання та поселення з залишками жител та бронзоливарної майстерні ранньозалізного віку V – IV століть до нашої ери, яке дало назву археологічної підгірцівської культури. В 1915 році знайдено скарб V – III століть до нашої ери бронзових прикрас (нашийне намисто з довгастих трубочок та трикутними підвісками, ажурна підвіска, шпилька, ажурна бляха, пластинчатий диск, тощо) підгірцівської культури.

В урочищі Дубова Гряда – мезолітичні вироби. В урочищі Вінниця на краю плато в 1950 році на глибині в один метр виявлено поселення софіївського типу. На горі Вінниця є вісім курганів, які називаються Гострими Могилами. Зберігається поселення лукашівського типу. В урочищі Обірки та Човнище – поселення тшинецької культури. В урочищі Човнище в 1950 році виявлено поселення та скарб бронзових речей чорноліської культури. Знайдено велику чорноліську глиняну ливарську форму для кельта. В урочищі Обірки та Човнище – поселення тшцінецької культури. В 1890 році знайдено в глечику залізні уламки та бронзовий пояс чорноліської культури, на якому зображені тварини. На захід від села, на високому плато, за 0,5 кілометрів від долини Дніпра, на схилі горба Круча – поселення середнього етапу трипільської культури площею в 1 гектар. В урочищах Центральний видув, Пахотне поле – поселення тшинецької культури. В 1956 році за 0,5 кілометрів на північнй схід від села в урочищі Максимів Бугор на площі 200 квадратних метрів частково досліджено поселення тшинецької культури. В 1953 році досліджено дюнне поселення білогрудівської кульутри та культури багатоваликової кераміки. В 1852 році знайдено скарб з 750 срібних монет.

cam01756

Село Плюти

Знайдено уламки посуду доби неоліту, бронзи та давньоруських часів. Виявлено поселення підгірцівської культури.

Село Семенівка

Поблизу Семенівки в ХІХ столітті – два кургани.

Село Старі Безрадичі

На західній околиці села, на лівому березі ріки Стугни, за городищем на плато в урочищі Містечко – поселення середнього етапу трипільської культури. В селі знайдено срібні римські монети Траяна, Антоніна Пія, Фаустини, Коммода.

На південно-західному кінці села на високому мисі, що підвищується над заплавою ріки Стугни приблизно на 24 метри, розташоване давньоруське городище ХI – ХІІІ століть, в якому вбачають залишки міста Тумаш, який згадувався в літописі під 1150 роком. Довжина городища до 230, ширина 140 метрів. Добре збереглися вали висотою від одного до п’яти метрів. Частковими археологічними розкопками, в 1950 та 1963 році досліджено конструкції оборонної системи, житла, господарські ями. Тут же виявлено поселення зарубинецької культури та знайдено уламки ліпного посуду другої половини першого тисячоліття нашої ери.

На плато південніше городища, а також в низині на захід від городища – велике давньоруське поселення. Поблизу села розташований великий могильник цього ж часу. В центрі села на Замковищі існував замок, збудований в 1580 році, в в 1686 році покинутий. На замковищі трапляється кераміка ХVI – ХVII століть. В селі також зберігається чотирикутне городище – залишки російського форпосту ХVIII столітті. В ХІХ столітті знайдено скарб польських та західноєвропейських монет ХVIII століть.

Село Степок

На північній околиці села – залишки Змійового валу.

Село Таценки

На південь від села, на дюні правого берега ріки Стугни, приблизно за 500 метрів південніше від моста автостради Київ – Обухів на площі 20 на 50 метрів – мезолітиче місцезнаходження, кераміка доби бронзи, підгірцівської кульутри зарубинецької та більш пізньої. Виявлено знахідки дніпро-донецької культури. На берегах ріки Стугни недалеко від її гирла – поселення та могильник зарубинецької культури. В урочищі Піщане – поселення середньодніпровської та тшцінецької культур. За 2,5 кліометрів на південь від села, на дюнах заплави річки, знайдено уламки посуду доби бронзи, скіфського часу, черняхівської культури та давньоруських часів.

Село Трипілля

На околицях села в 90-х роках ХІХ століття В.В.Хвойко вперше дослідив групу поселень ранньоземлеробських племен з залишками наземних жител та великою кількістю речових знахідок – знаряддя праці, глиняного посуду тощо. Ця група пам’яток дала назву археологічній культурі – трипільська. В урочищі Івжатиця – поселення середньодніпровської та катакомбної культур. У підніжжі Дівич-гори – залишки поселення чорноліської кульутри.

При впадінні в Дніпро ріки Красної, на високому правому березі Дніпра, в центрі сучасного села розташовано давньоруське городище – залишки міста Треполь – важливого пункту Давньої Русі. Воно було окраїнним замком на підступах до Києва. Вперше в літописі згадується в 1093 році. На сусідньому городищі Дівич-горі, на правому березі ріки Стугни, в 1962 – 1963 роках досліжувалося поселення та могильник (ямне трупоспалення) зарубинецької культури.В гирлі ріки Красної знайдено велику кількість уламків глиняного посуду, а також залізні криці зарубинецької культури. В селі – римські монети та скарб римських денаріїв республіканської епохи (338 – 268 роки), а також уламки бронзової арбалетної фібули (застібки) черняхівської культури.

Поблизу села на березі ріки Дніпро знайдено херсонеську бронзову монету імператора Романа, свинцеву вислу печатку та скарб давньоруських монетних гривен. Неподалік від села в кінці ХІХ столітті було 169 курганів, серед них розкопано кургани доби бронзи, скіфського часу, давньоруських часів та кочовиків. В 1888 році знайдено скарб з польських та нідерландських монет.

Село Українка (колишня Злодіївка)

Біля села на дюнній стоянці берега Дніпра – поселення доби бронзи та скіфського часу. Зберігається поселення пізгірцівської культури. На лівому березі заплави Козарки – пересохлої притоки ріки Стугни – поселеня середньодніпровської культури. Між селами Нова Українка та Таценки на мисі надзаплавної тераси безіменної притоки ріки Стугни навпроти пристані, на низькому березі Дніпра, виявлено два трупоспальні могильники тшцінецької кульутри. В урочищі Пилипівщина – печера, вирита в глині. В селі – квадратне городище VII – VIII століть, називається Козацька батерія.

Село Халеп’я

В 1925 році в урочищі Жолудівка, розташованому на південному сході села, ліворуч від дороги, в селі Стайки при злитті двох струмочків з рікою Жолудівкою (притокою Сквири) досліджено трипільське поселення типу Коломийщина І. В 1925 році в урочищі Грушова, розташованому на південний захід від села, біля повороту ріки Свирч (праворуч від дороги в торону села Стайки), на підвищеному плато, де дві річки Бобриця та Сквира протікають дуже близько, досліджено поселення типу Коломийщина І.

В урочищі Коломийщина – два поселення трипільської культури: середнього етапу – Коломийщина ІІ та пізнього – Коломийщина І. Останє в 1934 – 1938 роках повністю досліджено. Цікавими знахідками є глиняна модель житла з покрівленю та тесла з рожевого шиферу. З Коломийщини I походить скарб в глиняній посудині, що складався з 150 довгих дуговидних пластин і відщепів.

Досліджено поховання передскіфського часу. В селі на території колгоспу – розкопано кургани скіфського часу. По дорозі на село Верем’я за 1,5 кілометрів від села Халеп’я в урочищі Став (Ставище) над лівим берегом Свірча – залишки поселення черняхівської культури.

В північно-східній частині села на високому правому березі Дніпра – давньоруське городище – залишки літописного міста Халеп’я. Городище тепер зайнято будівлями колгоспного двору і значно зруйновано. В ХІХ столітті поблизу села було сім малих та 100 великих курганів. Досліджено два кургани, в одному з них виявлено трупоспалення другої половини І тисячоліття нашої ери.

Село Шевченкове (колишнє Підвалок або Непокрите)

З південного боку села проходив Змійовий вал, який тягнувся від Малої Вільшанки до Обухова.

Урочище Широке – поселення трипільської культури. На полях села, біля ріки Красна, навпроти Батиєвої гори, досліджено поселення середнього етапу трипільської культури.

джерело: zamky.com.ua

Comments: