Культура

Обухів і сміття: кілька слів про експерименти з його утилізації дома

311236389-1Терористичні бандформування «ЛДНР» на Донбасі контролюють не більше 3-4% від загальної площі України. В цей самий час площа стихійних смітників підтягується до 7%. Сукупно, важко собі уявити, це територія Голандії або Швеції. За розрахунками експертів Римського клубу швидкість, з якою людство рухається низхідною в напрямку до історичного забуття перевищує 120% від умовної екологічної норми.

***

Ми не можемо слідкувати за тим, як проводять свої вихідні сусіди. Не здатні зробити зауваження всім дачникам у селі. Тим більше, вплинути на формування «сміттєвої» концепції України. Остання, як відомо, застрягла на етапі «сміттєспалювальних» заводів. Про повний розподіл і переробку вторсировини не йдеться. В той час як Швеція, здається, почала закуповувати сміття у сусідів. Свого, кажуть, не вистачає…

Як це не сумно, ми не можемо вплинути на більшість процесів довкола нас. Екологічних теж. Виною тому слабкість інститутів громадянського суспільства, низька екологічна свідомість громадян чи їх патерналістські очікування –  не важливо.

За статистикою, сучасна людина лишає після себе від 10 до 15 кг відходів щодня (!). Йдеться про різноманітні похідні від людської життєдіяльності, від прямих до опосередкованих. Одна з найбільших проблем виникає на, так би мовити, етапі «первинної обробки даних». Не зважаючи на існування в обухівських дворах кількох різноорієнтованих боксів для сміття більшість пхає все до одного. Принцип простий – це не мій клопіт. Дякуйте, що не викинув прямо під під’їздом, в кущі, рівчачок тощо. До речі, викинути за поріг або з машини на узбіччя «ґрунтовки», здається, скоро стане національним видом спорту. Переможе той, хто викине більше сміття, а потім смачніше огризатиметься на зауваження фразами на кшталт «всі казли, дивися за собою».

Ми вирішуємо це питання наступним чином. Відзначу, йдеться виключно про мій особистий досвід не в останній версії. Концепція доопрацьовується і тече, наче весняна змія крізь нору своєї старої шкіри. Її принципи прості: все, що можна – доїдаємо. Що не можна – ділимося з «братами меншими». Все інше утилізуємо, бажано окремо і остаточно.

Отже,

Дрібні залишки хлібобулочних виробів, від крихт до невеликих огризків білих сортів йдуть у саморобну годівницю на енному поверсі «багатоповерхівки». Зробити її легше ніж здається. Для цього варто лише прорізати отвори у пластмасовій пляшці будь-якого розміру (у нас 6 літрів) і причепити її за вікном, бажано в режимі прямої видимості.

maxresdefaultКрупніші коржики разом з залишками круп (власне каш) виносяться голубам, чия ненажерливість примушує задуматися, а під час ранкового поглинання їжі – замилуватися.

kormit-golubejМакарони, вермішель, бульба і тому подібна тверда паста згодовується дворовим котикам, залишки супів-борщів і кістки – песикам. Годуйте коли і кого зручно: 1,2 чи цілу зграю – не суть важно. Вони давно стали частиною міських антропоценозів і чим ситнішими і доглянутішими будуть, тим менше ремствуватимуть заглиблені у власну еволюційну велич сусіди.

chen-kormit-sobaku-zimojПапір, кульки, пластмасові пляшки і тому подібна неорганіка пхаються до окремого широкого пакету і вже разом, всім гамузом утилізується у відповідному боксі Обухіввторсировини.

c026

В підсумку, ви годуєте місцеве птаство, від синиць до голубів, від горобців до сойок; котів і собак. Ті, хто живуть біля води можуть згодовувати все вищевказане в ополонках. Зимою дефіцит їжі відчувають всі. Риба, кажуть, теж.

І останнє. Вищий левел процесу повної і остаточної перемоги Обухівського фронту тотальної утилізації:))). Стосується залишків, котрі виникають внаслідок первинної обробки овочів: лушпиння, огризки, шкуркИ тощо. Найпростіша, втім, ще необ’юзана мною технологія називається міні вермі-ферма. Іншими словами хороше, для початку закрите відро (під умивальником, з весни – на балконі) з червяками. В ідеалі каліфорнійськими, ще краще «старателями». Можна тримати популяції різних видів. Вони швидко і без запаху утилізують будь-яку веганську органіку. На виході ви матимете завжди потрібну кількість самих червів (їх можна згодовувати акваріумним і озерним рибам, домашнім і диким пташкам як надзвичайно цінний білкови корм) і їх копролітів у вигляді біологічно безцінного гумусу.

cherv3

Останній безумовно корисний для вазонів (в квартирі), грядок (на городі).

Підсумок. При правильному підході можна зменшити свій так званий “екологічний слід” до мінімуму. Підгодовуйте живність, утилізуйте лушпиння, фасуйте пластмасу, віддавайте старі речі. І боги карми зглянуться над вами, коли годинник проб’є “останню склянку”.

Comments:

  • Ihor Zakharchenko

    9 січня 2017 року у центрі Обухова, в Будинку культури, буде подія, пов.язана із закриттям стихійного смітника, полігону відходів Київського картонно-паперового комбінату, що виник поблизу мікрорайону Яблуневий у 2003 році на підставі рішення міського голови та міської ради в обмін на голоси виборців з ККПК. Ще один стихійний смітник виник вже в центрі міста Обухова на місці колишнього Металокераміка-“гвоздільного” і в його назві теж присутні бренди “Обухів”і “міськ”, хоча ця сміттярка вже є ПП, приватним підприємством з шикарним офісом та небідним “будиночком” власника й директора недалеко від Центру зайнятості, у тих же самих кольорах. За добре відомою схемою, описаною у Фінансисті Теодора Драйзера, цей бувший менеджер загиблої фірми СВА тепер буде звозити в центр Обухова і спалювати сміття цілодобово на підставі своїх договорів, які нав’язує мерія міста мешканцям Обухова. Тим часом Міський Житловий Центр пані Воробець, позбавившись обов’язків прибирання сміття, управлятиме багатоквартирними будинками без конкурсів і капітальних ремонтів, так само, як ця “благодійна” організація раніше брала участь у мільйонних тендерах на благоустрій та озеленення міста в “гордом одіночєствє”. Про що свідчать чахлі засохлі деревця поблизу пам’ятника учасникам 2 світової війни … а ще цікаві думки виникають з приводу різнокольорових цеглинок міських тротуарів, що вже зруйнувались біля Автошколи ;) ця схема з цеглинками працює не лише в Обухові, а й в схожому за стилем оборудок колишнього мера Кам’янця-Подільського Мазурчака місті із старою фортецею. Ясно, що Асоціація міст всюди діє однаково, в Українці також … Голубам все видно згори, знизу, збоку і наскрізь. Пташки ці не мовчать, особливо коли їх годують так, як тут автор рекомендує. Але чому мовчать Хроніки Обухова ?