Культура / ШКОЛА-ПІЩАНА

Обухівська майстриня розповіла про таємниці місцевого лозоплетіння

IMG_20170314_124642«Лоза в руках і плаче, і сміється…»

***

Нещодавно в Обухівському Центрі творчості для дітей та юнацтва «Романтик» пройшов майстер-клас з лозоплетіння, який провела народна майстриня Марина Іванівна Зуєва, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України.

Долучитися до таємниць плетіння з лози прийшли педагоги місцевих шкіл та просто люди, яким було цікаво спробувати це древнє ремесло.

Лозоплетіння – одне з найдавніших ремесел, що, як і кераміка, виникло раніше, ніж обробка дерева, металу, які потребували відповідних знарядь виробництва. Його сліди знайдені археологами ще в неоліті. Найдавніші пам’ятки українського плетіння походять з кінця ХVIII століття і початку ХIХ ст. і зберігаються у музеях Києва, Львова та інших міст.

DSCN8858

Марина Зуєва розповіла, як прийшла до такого копіткого і нелегкого ремесла.

- Бажання працювати з деревом з’явилося у мене ще з дитинства. Але більше хотілося займатися різьбярством. Гурток лозоплетіння знаходився у моєму будинку, в сусідньому під’їзді, тому сам Бог велів мені туди ходити. Тим більше, що моїм вчителем і наставником була народна майстриня Галина Федорівна Кучер. Це її роботи так мене захопили, коли вона виставляла їх на День міста, – зауважила вона.

У Марини Іванівни є непереборне бажання і самій викладати діткам цю нелегку, але цікаву науку. Та все залежить від бажання батьків, які можуть дати згоду і, найголовніше, допомогти заготовити лозу.

 – За три роки у мене буває до 300 дорослих і 300 дітей на навчанні. Але це дуже важко. Потрібно заготовляти багато лози. Саме тому я прошу у батьків допомогти з цим, – розповідає Марина.

DSCN8859

Виявляється, це дуже копітка і важка робота – заготовляти лозу.

 – Заготовка матеріалу – це найважча та найскладніша частина лозоплетіння, – продовжує розповідати майстриня. «Лозу потрібно нарізати, варити у великій ємкості, а потім ретельно чистити. Мені дуже допомагає в цьому моя родина. Ще з дитинства я ходила з батьком до Таценок взимку, при 10-ти градусному морозі збирати лозу, а потім несли її на плечах в мішках. І зараз тато мені допомагає. Вдома я лозу варю, а потім разом з рідними її чищу».

За словами Марини, лоза має велику силу і дає неймовірне відчуття радості.

- Лозоплетіння – це дуже творча діяльність. Фантазія людині може підказати безліч варіантів плетіння. Це і моторика рук, водночас, і тренування розумової діяльності. Також це неймовірне наближення до природи, і душевне тепло, яке ти вкладаєш у створений тобою подарунок із лози, – наголошує майстриня.

DSCN8866

 І це дійсно змогли відчути всі присутні на майстер-класі. Особливий запах та структура лозини надихає на створення чудових виробів. Хоча потрібна неабияка вправність та сила для скручування та плетіння лозинок. Майстриня говорить, що вже за майже 30 років звикла до цього процесу. Вироби у неї виходять ідеальної щільності, форми та пропорції. Та найголовнішими тут є талант і велике вміння, коли з простої лози виринають глечики, тарілі, вази, скриньки та інші витвори мистецтва. Займалася майстриня і більшими за формою та складністю роботами, наприклад, меблями.

 – Основа моєї творчості – це роботи народної майстрині Галини Федорівни Кучер», – продовжує розповідати Марина. «Є традиційні форми виробів з лози, які ми переймаємо від наших прадідів. А згодом з’являються елементи нові та наближені до сучасності, які диктуються модою, чи якоюсь сучасною побутовою необхідністю.

Отоді вже з’являються нові форми виробів з лозоплетіння. А техніка залишається класичною».

Всі присутні гарно справилися із завданням – невеличкою підставкою з лози. В усьому допомагали вправні руки майстрині. І тому всі пішли додому задоволені, зі своїми виробами. В когось у руках посміхався «смайлик», а в когось – була чудова квіточка з пелюстками. Кожен взяв із собою часточку тепла, любові та добра.

спецкор.

IMG_20170314_113309

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Comments: