Культура

Краєзнавець розповіла, куди зникли дуби і звідки в Обухові сосни

086218b2ac4369b7cefd2acbee0be8b1_XL

Колись Обухів не мав проблем з дубами. Вони росли скрізь. Про це свідчать історичні назви окремих обухівських урочищ. Пізніше їм на зміну прийшли рукотворні соснові ліси. Про це та більше в нарисі  ст. наук. співробітник Обухівського музею-садиби Андрія Малишка Олени Артюшенко ОБУХІВСЬКІ ДУБИ: ШУМ ВІКІВ І КРАСА РІДНОЇ ЗЕМЛІ.

***

Навіть важко уявити нам, сучасним мешканцям колишнього містечка Обухова, як ще сотню років тому на теренах нашого краю не бракувало і хвойних, і листяних, і змішаних лісів, залишки яких на сьогодні ще тримаються на обухівських схилах.

А мова піде, зокрема, про поодинокі дуби на території Ранкового ринку та дубовий гайочок, що між верхнім ставком і тим же ринком.

Дивним чином вцілів до наших днів цей гайочок, у якому тягнуться до неба кілька десятків могутніх дерев, що своїм виглядом облагороджують цей куточок міста.  Як пригадують старожили і музейні працівники, по війні тут ще було пустирище і його засадили школярі третьої школи (тоді ще восьмирічки).

А зберіг гайочок  від знищення під час активної забудови  мікрорайону у 70-80-х роках колишній керівник Обухівського лісництва Митрофан Степанович Устименко.

Про цей куточок міста, його історію так розповідає син лісничого,  доктор біологічних наук Павло Митрофанович Устименко:

Біля цього гайочка колись було лісництво, і ми жили біля нього. Пам`ятається, батько у різних установах відстоював ці дубочки, щоб вони не пішли під пилу. Як оберігав він від порубки дерева і на схилах вздовж об’їзної дороги, навпаки – новими насадженнями укріплялися схили. Садили такі благородні породи як кедр, кримська сосна, коркове дерево. А кілька старих дубів між верхнім озером і Ранковим ринком – природні.  Це рештки колишніх дубових лісів, які були поширені на межі Полісся і Лісостепу. Ця межа проходить якраз по річці Стугні. Дубам-велетням з тих колишніх лісів було не менш як по триста років. Такі дуби є ще у столичному сквері Василя Стуса, пара залишилася в Голосіївському парку.

Додам, що, напевне, такого ж природного походження і той одинокий красень дуб на мікрорайоні Лікарня, що радує око усім базарувальникам, а також ті дуби при в`їзді в Українку, за які так безрезультатно боролася громадськість. Дійсно, вони перетворилися на релікти і без перебільшення є безцінним національним скарбом. Довговічні ці горді і міцні дерева. Згадаймо тисячолітній дуб Залізняка в Холодному яру. Скільки подій вони перебачили на своєму віку, скільки влад пережили! Є ровесниками двадцятого століття і кілька старих каштанів на зупинці Школа, які були окрасою маєтку Горчакова-Гербеля, а в наш час дали назву вулиці Каштановій.

А от соснові лісочки на Піщаній, на так званих «ленінських» горах (названі, напевне, за аналогією до популярної назви гір в центрі Москви), обабіч обох доріг на Київ – і через Козин і через Безрадичі, а також на дамбі «Золоті ворота» – насаджені вручну працівниками лісництва та місцевими людьми вже у 60-70-х роках. Ви, мабуть, помічали, що сосни у цих насадженнях ростуть рядами.  Так звані «ленінські» гори, до слова, були зовсім «голі», і тільки завдяки рукам обухівців, вони набули теперішнього вигляду. Загалом на Київщині у ті роки, за словами Павла Митрофановича, було засаджено до 200 тис. гектарів лісів. Як бачимо, зараз маємо зворотній процес: ліси, вирощені дбайливими руками місцевого люду, винищуються прийшлими приватними власниками.

Щоб нам, громадянам міста, не ввійти в історію нищителями природної краси, у першу чергу кількасотлітніх реліктів – дубів, пропоную кожен екземпляр цих благородних дерев взяти під охорону місцевої влади. І, перетворивши їх в пам`ятку природи, вивести з-під небезпеки пошкодження чи, не дай Боже, знищення. Для цього небагато треба. Найперше – рішення місцевої влади про взяття дубів під охорону. А хто з обухівців володіє додатковою інформацією на цю тему, відгукніться.

Tags: , , , , , , , , , , , , , , , ,

Comments: