Цікаві досліди: нутрощі «білочки» і мер Українки

26/11/2014

kozyrev_660x370

Павло Козирєв – мер Українки без малого 12 років. За цей час він умудрився здійснив дві іміджеві трансформації. Набув деякої популярності в Обухові і втратив її залишки в рідній Українці. Що стало причиною краху: політична позиція чи невміле керування?

Про це «Обухівським вістям» розповіли громадські активісти. Наступний текст синтезує позицію представників Громадської Ради Українки і Правого Сектору Обухівщини. Він – скальпель, за допомогою якого ми препаруємо господарську і політичну діяльність Павла Козирєва.

Мета цього надзвичайно жорстокого дійства одна – показати,що різниця між «урядом господарників Януковича» і їх представниками на місцях невелика.

Її розмір – величина невиконаних обіцянок.

Її наслідок – наші розчарування.

***

Перший надріз – бюджет міста

Акуратно, неглибоко встромляємо лезо громадянської критики в ще тепле електоральне тіло кандидата в народні депутати, самовисуванця Козирєва Павла Генріховича.

Піддіваємо шкіру (даруйте, подробиці), штрикаємо вниз. Назовні вигулькує перша здобич. Це  програмна частина «обіцянок-цяцянок» мера. Кладемо її перед собою.

В ній кандидат у депутати Верховної ради України по 94 мажоритарному виборчому округу Павло Козирєв НАПОЛЯГАЄ на ефективності діяльності міської влади за часів свого керівництва.  В якості доказу порівнює  бюджети 2002 та 2014 років. На перший погляд вражає: 1 млн. 700 тис. грн. проти  25 млн. грн., відповідно.

Втім, за словами представників Громадської ради Українки коректність наданої інформації викликає сумнів.

«Насамперед, вона була спростована самим Козирєвим у звіті щодо діяльності міського голови за 2013 рік (на третій сторінці міської газети) від 25 квітня 2014 року, де вказано, що видатки загального фонду міського бюджету 2002 року дорівнювали 2 млн. 686 тис. грн.» - відзначили вони.

Крім того, потрібно  врахувати, що у 2002 році житловий фонд міста Українка утримувався Трипільською ТЕС. Відповідно, мешканці міста сплачували житлово-комунальні платежі станції.

Разом з тим, у 2002 році кандидат на посаду голови міської ради Українки Павло Козирєв стверджував, що у 2000 році на утримання житлового фонду міста Українка Трипільська ТЕС витратила 3 млн. грн., у 2001 році ― більш ніж 4 млн. грн.

«Неувязочка виходить», сказав би класик. «Не бреши» - гаркнув вчитель математики середньої школи №1 м. Українки. Йшов далекий 1977 рік. Майбутній посадовець вчився рахувати…

Пізніше, після 2002 року житловий фонд м. Українка був переданий з балансу Трипільської ТЕС на баланс Української міської ради.

Відтоді мешканці міста сплачували житлово-комунальні платежі міськвиконкому, що автоматично збільшило бюджет міста.

«Тому порівняння бюджетів міста Українка 2002 та 2014 років некоректне, більше того, -  спекулятивне, таке, що вводить в оману виборців, оскільки не враховує цих змін» - переконані в Громадській раді міста.

В якості доказової бази-довідки наводять наступні цифри

видатків держбюджету України:

 2002 рік ― 45,3 млрд. грн.,  2014 рік ― 441,6 млрд. грн.;

середньої зарплати по Київській області:

2002  ― 401 грн.;

2014 ― 3500 грн.;

Крім того, з 2002 по 2014 рік значно зросла плата прибуткового податку до місцевих бюджетів по Україні, у тому числі до бюджету м. Українка; у зв’язку з економічним розвитком України в цілому, з 2002 року значно зросла сума земельного податку до місцевих бюджетів.

«Якщо мер міста Українка хоче довести ефективність свого управління містом, потрібно оперувати не порівняльними цифрами бюджетів 2002, 2014 років, а сумами залучених до міста інвестицій, статистикою збільшення кількості робочих місць та відрахувань податків до міського бюджету» - зауважують представники Громадської Ради і передають скальпель активістам Правого Сектору Обухівщини.

В руках націоналістів він трансформується у відомий «меч ОУН». З клекотом орла, який терзає печінку Прометея вгризається в «інвестиційну частину» програмних обіцянок Козирєва. Як і бюджетна вона позначена слідами невидимої хвороби, так званого «цирозу правди». Це ще не серце, воно глибше, як відомо що Кощія. Втім, бризки виправдань і недолугих пояснень з уст мера довкола свідчать про те, що ріжуть у правильному напрямку.

Як відомо, найбільшим досягненням з залучення інвестицій в м. Українка за роки керування Павла Козирєва вважається прискорена забудова міста новими багатоповерховими житловими будинками.

Відбувається це на місці лісових насаджень, не біда. Скальпель йде нижче і застрягає на чомусь твердому – екології. В Українці з її Трипільською ТЕС вона грає роль ребер, захисного каркасу, природнього бронежилету.

«З кожного новозбудованого будинку забудовник мав одноразово сплатити до бюджету міста 4% від вартості «багатоповерхівки». Як виявилося, інвестиції в прискорену житлову забудову міста, окрім інтенсивної втрати лісових масивів та зелених зон відпочинку, створили значні соціальні проблеми. Як правило, в новобудовах квартири масово купували жителі з інших міст України, для яких потрібно було розширити соціальну інфраструктуру» - зауважують активісти.

Проміжний  висновок наступний – мер набудував нових житлових будинків. Окей, молодець. При цьому ніхто не потурбувався про дитячі садки і школи. В результаті соціальна інфраструктура набула вигляду величезного і неповороткого травоїдного динозавра. Міське життя починає гризти його з хвоста. Як відомо, на перших порах диплодоки не відчували болю. Лише коли тиранозавр доходив до окосту незграба починав волати. З Українкою те саме.

Місто – це травоїд, його інфрастуктура стоїть на слабких ногах і величезному хвості-шлейфі з непродуманої забудови. Нові мешканці, в тому числі переселенці зі Сходу поволі смакують головний приорітет життєвого простору Українки – комфорт.

Містяни, які мають дітей, не можуть без з зусиль влаштувати їх до дошкільних закладів. Школи переповнені.Ті, хто придбав житло часто не мешкають у місті. Відтак, не сплачують податки до нього. Для прикладу - черга тих, хто прагне потрапити дитячих садочків міста Українка зросла майже до 500 малят .

В 2002 про це не йшлося.

Ще одна велика інвестиція для вирішення соціальних проблем міста могла бути залучена керівництвом Української міської ради у 2007-2011 роках, вказують активісти.

Згідно договору, укладеного між Українською міською радою та ТОВ Конча-Заспа в березні 2007 року, інвестор мав залучити 62,5 млн. грн. для будівництва в Українці фізкультурно-оздоровчого комплексу, дитячого садочка та приміщення для комунальних служб міста.

В обмін на інвестицію Українська міська рада дала згоду на зміну цільового призначення 140 га землі, які були у інвестора в оренді. Звичайно, з подальшою приватизацією земельного масиву після виконання інвестиційного договору.

Через півтори роки після укладення інвестиційної угоди інвестор витратив кілька мільйонів гривень на проектування в районі набережної величезного футбольного стадіону. Згідно з умовами проекту заплановані 5 000 місць перетворилися на 10 000. Попросила міськрада.

В цьому випадку резонно запитати – навіщо Українці  з населенням 15 000 стадіон на 10 000? Збитковість вказаного підходу очевидна.

Згодом, у вересні 2008 року Українська міська рада укладає з інвестором додаткову угоду, в якій фінансування на будівництво спортивного комплексу збільшується на 8 млн. грн. і складає 70 млн. грн.

Найцікавіше відбувається за лаштунками фактів. В п. 2 додаткової угоди місцева влада погоджується вилучити з договору зобов’язання інвестора щодо фінансування будівництво в місті дитячого садочка та офісного приміщення для комунальних служб!

Минуло півтора роки. Процес будівництва тягнувся наче збитий вершник за втомленим конем. Проектування великого стадіону і його будівництво не розпочалися.

Восени 2008 року, на початку фінансової кризи, інвестор уникнув виконання угоди через сумнівну приватизацію земельної ділянки рішенням голови Обухівської райдержадміністрації в межах населеного пункту с. Плюти. Занадто очевидними були порушення земельного кодексу.

Втім, міська рада Українки не оскаржила незаконне рішення районної держадміністрації в судовому порядку. Цікаво, чому?

Підсумок афери: стадіону, садочка, школи, нових «зелених зон» немає. Щоправда, старих теж. Їх вирубали під сумнівні проекти і такі самі інвестиції.

Всі дивилися фільми-жахів. Там, де потвори їдять нутрощі мерців. Майстер жанру, безсмнртний Лавкрафт називав їх «гулами». Парадоксальним чином накладемо цей образ на нашу препарацію електорального тіла Козирєва. Крок за кроком ми намотуємо тельбухи його обіцянок на чистий скальпель громадського осуду. Десь на денці має бути десерт. А ось і він…

Не так давно,  в останньому номері газети «Дніпровський проспект» (№ 45 від 31 жовтня 2014 року) на першій сторінці було надруковано інтерв’ю з Павлом Козирєвим. В ньому придворні біографи стверджують, що за міського голову на виборах до ВР по 94 виборчому округу проголосувало, цитуємо: «понад 45% виборців міста Українка».

В цьому відношенні Громадська рада міста має, м’яко кажучи, іншу позицію. Остання грунтується на трошки уважнішому і чеснішому ставленні до цифр:

«Хочемо зазначити, що згідно протоколів голосування, розміщених на офіційному сайті ЦВК, а саме:

кількість виборців м. Українки, внесених до списків - 13056 осіб;  

тих хто проголосував на 8 виборчих дільницях міста - 8060 (61,73%) від загального числа виборців міста;  

за Козирєва П.Г. проголосувало 3044 (37,77%) від числа тих, хто проголосував або 23,31% від загального числа виборців;  

за Романюка В.М. проголосувало 2138 (26,53%) від числа тих, хто проголосував або 16,38% від загального числа виборців;  

за Лірника Г.А. проголосувало 1117 (13,86%) від числа тих, хто проголосував або 8,56% від загального числа виборців».

«Відповідно, міська газета та міський голова ввели в оману мешканців міста, маніпулюючи відсотками голосування за його кандидатуру. Це замість того, щоб проінформувати мешканців нашого міста про попередні результати голосування за кандидатів в депутати ВР по 94 виборчому окрузі. Адже, саме вибори депутата до Верховної Ради було основним питанням для жителів Українки та інших населених пунктів 94 округу на протязі останнього місяця» - підкреслюють активісти.

Для них гіпотеза про маніпуляції цифрами та банальний обман виборця з боку Козирєва давно стали аксіомою.

Більше того, вони  були основними складовими передвиборної риторики кандидата в депутати Козирєва П.Г., зауважують в Громадській Раді.

…На столі громадського осуду лежить акуратно препароване електоральне тіло, воно ж передвиборча програма  мера Українки. Справа акуратно видалені і проскановані аналізом бюджетні і інвестиційні обіцянки. Вони зіпсувалися одразу після виходу на свіже повітря адекватної громадської оцінки. Зліва – маніпуляції громадською думкою. І окремо – її результатами.

Активісти сиплять на них підозрілий порошок з запахом часника. Голос за лаштунками читає стародавню молитву. Читач вслухається в тремтячий жіночий голос  богині, яка відповідає за долю нечесних чиновників..

«У мене є дві новини, мер Козирєв: хороша та погана.  Перша  - за результатами поточних виборів ти ще можеш  претендувати на місце мера . Погана - більше 76% виборців міста проти тебе…»

за матеріалами  Про що насправді говорять цифри з програми кандидата в депутати?