Культура

Привиди Козиного острова

e4b1f6000efdРоків 10-15 тому в районі Козина було біля 30 різного роду баз відпочинку. Подейкують, що зараз їх одиниці. І ті, не факт, що лишилися. Причина безмежно проста – в місцевих землю купили, у всіх інших забрали. Зараз там можна бачити готичні шпилі, японські пагоди.

Тоді Козин був бюджетним і привітним для всіх, хто з тих чи інших причин не поїхав на моря. 10 хв від Києва, кульок помідорів і трохи грошей на алкоголь. Чиста вода, відносна кількість людей. В рукаві річки ловилися щуки і раки.

П’єш, їси, купаєшся, дурогониш. І лише ночами один з будиночків починав жити своїм, окремішним від інших життях. В ньому, казали попередні мешканці чітко чути звуки кроків. В ситуації, коли всі по ліжках не найприємніші відчуття. Згодом ми самі ознайомилися з ними.

1260

Слід відзначити, що кроки лунали лише на веранді. Вона ж кухня – два на півтори, буквально три кроки туди – три назад.

Почали розпитувати сусідів. У них нічого. Пізніше додумалися звернутися до охоронця, яким на той час була місцева бабуська. Вона розповіла, що свого часу на острові напроти бази загинув солдат. На тому, де місцеві за старою традицією випасали своїх кіз.

Відомо, що духи не можуть перейти через річку:). Це не завадило нам відкласти склянку оковитої, шматок хліба і старий однострій біля столу на підвіконні.

Хліб зачерствів, горілку хтось вицмулив з похмілля, форму відвезли додому.

Звуки лишилися.

Про них розповідали ті, хто був після нас.

Не всі.

Лише непитущі.

Загрузка...
Tags: