Загрузка...
Культура

Змій і ковалі: казки Обухівського краю

1282803331_40334Вперше я почув про “змієві вали” над “картонашкою” (від трипільських “Дівич-гори” і “Стінки” до Обухівських “Зеленої” і “Лисої”) від дещо молодшої знайомої. За її словами, на цій версії наполягали обухівські ж вчителі історії. З нашої точки зору вони помиляються, що було так-сяк обгрунтовано в нарисі Змієві Вали Обухівщини і “Самусів шлях”, – історія однієї гіпотези.

Пізніше з’ясувалося, що гіпотеза про тотожність лівої частини Обухівського плато з частиною “змієвого валу” має глибше коріння. По суті, це місцева (або перероблена більш загальна) легенда, трансльована без наукового заглиблення нашими педагогами.

Підтвердження “народного” характеру казки знайшлося у збірнику 1983 року “Де Стугна руку подає Дніпру”.

Автор замальовки “До портрета рідного краю” Володимир Дрозд у главі “Перегук віків” розповідає про почуту від вже тоді колишнього голови колгоспу у Халеп’ї Федора Семеновича Бельдія легенду:

 – … Були такі ковалі, Кузьма і Дем’ян. Вони нібито плуг придумали. А Змій позаздрив, що вони добре живуть, горя не знають з тим плугом залізним, і – до них у кузню. Лихий такий був Змій, людей їв. Так Кузьма та Дем’ян запрягли того Змія в плуга і проорали глибоку борозну навколо Києва. Доорали до Дніпра, Змій стомився, став воду хлебтати і лопнув… З тих пір і цей вал над Стугною зветься Змієвим…”.

І на десерт.

 - Ще не було асфальтової стрічки між Трипіллям і Обуховом. Ми їхали по старій дорозі через Українку. І не було промислового вузла. Там, де тепер головний корпус картонно-паперового комбінату, паслися корови і бродили по лукам лелеки. А вал височів обабіч зеленою стіною.

Загрузка...
Tags: , ,

Comments: