без категорії / Культура

Хто і для чого зруйнував князівські замки в Обухові

50_full

Стадіон імені Мельника – колишня територія князівських маєтків

***

Орієнтовно в 1816 році  генерал-лейтенант, князь М.М. Бердяєв  в Обухові спорудив  кількаповерховий замок бароккового стилю. У внутрішньому дворі замку знаходилася церква “домовая” в ім’я Пресвятої Трійці. Дозвіл на її існування був даний матері володільця. Сучасне місце розташування – територія молокозаводу “Лукавиця”.

Про це пише Юрій Домотенка в своїй книжці “Обухів” (2007).

Після смерті М.М.Бердяєва його спадкоємці не захотіли вести господарство в Обухові, і в 1876 році продали маєток канцлерові Російської імперії, наміснику Польщі, князеві Олександру Михайловичу Горчакову, який продовжив розбудову маєтку, спорудивши триповерховий білокам’яний палац, що вражав своєю архітектурною довершеністю.

Спорудження його завершила сестра Горчакова – Марія. Замок, споруджений Бердяєвим, і палац Горчакова, в комплексі створювали ансамбль вишуканої краси в оточенні мальовничих обухівських крутогорів. Територія маєтку (нинішня територія молокозаводу, паркової зони і стадіону) прикрашали дендропарк з екзотичними деревами, оранжерея,  фруктовий сад.

в 1913 році сини княгині Горчакової Олександр і Михайло продали Обухівський маєток камер-юнкеру Двору його величності Михайлу Миколайовичу Гербелю. 

Пожити в розішному палаці Гербелю не довелося – на початку березня 1917 року стало відомо, що скинули царя, в листопаді – що більшовики скинули тимчасовий уряд, а влітку селяни вигнали з маєтку управителя, покрали поміщицьких коней, волів, коней, інвентар, розібрали з комор хліб.

Це перше пограбування стало стимулом для наступним пограбувань і вж на кінець 1919 року замок і палац були повністю зруйновані і розібрані до останньої цеглини, розібрано також дубовий частокіл навколо маєтку – все забрано селянами на погреби, сараї, фундаменти.

 – Не стало обухівської архітектурної перлини, створеної князями Горчаковими і Бердяєвими: зникли палац і замок, як марево, в лихоманці руйнівних революційних пристрастей – “щоб панам не було куди повертатися…” – підсумовує Домотенко.

Загрузка...
Tags: