Культура

Хутір “Піщана”: два слова про топоніміку Нового Обухова

фото з facebook-акаунта Привіт, зараз | Обухів. Автор: Виктория Крупа

фото з facebook-акаунта Привіт, зараз | Обухів. Автор: Виктория Крупа

Перший раз я почув цю назву в досить юному віці – біля року після народження. Зі слів батьків, ми винаймали житло на теперішній вулиці Ватутіна (новий варіант – Козацька, прим.ред). Власниця будинку, вряди-годи повторювала позбавлену для приїзджих (батьків) фразу: “Сьогодні поїду до родичів, на Хутора…”.

Кількадень тому, гортаючи “Землю Обухівщини” Домотенка я зупинився на згадках теж краєзнавця М.К.Панченка про бої за звільнення Обухова в листопаді 1943-у.

- … Якщо з висоти пташиного польоту поглянути і графічно зобразити, як відбувалося визволення Обухова, то це виглядало б так: на велике село, розкидане по горбах і ярах, у ранковій осінній імлі націлено три червонні стріли: на Польок і Забару, на Драну гору і на Хутори (нинішня Піщана). Це напрямки ударів трьох батальйонних груп 342-го стрілецького полку 136-ї дивізії, що визволяла Обухів.

читайте також: Літописна “Лукавиця” це пізніша “Бардіївка” і сучасна “Піщана”

Батальйон Колпакова, наступаючи з Полька і вільшанської дороги, просувався по нинішній вулиці Малишка. Він першим оволодів центром села, вийшов район нинішньої пожежної частини і продовжував тіснити ворога в напрямку Григорівки. З боку Нещерова по Драній горі і Зеленим гаєм наступав батальйон Григоренка. Він вийшов в центр і зав’язаав бій з ворогом, який відступав вулицею Гончарною на Попову гору і Григорівку. Батальйон під командуванням Куценка, наступаючи з боку Хуторів (нинішня Піщана), притиснув гітлерівців і перерізав їм відступ на Дерев’яну.

Ю.К.Домотенко, “Земля Обухівщини”, ст.54

Історичний Обухів – це пов’язаний стежками конгломерат хуторів, пізніше сіл – Лукавиця, Веприн, Форошня.

Лукавиця знаходилася на однойменній притоці Стугни (зараз це Кобринка – правильно Кобрін) в районі Піщани. Веприн – зверху, зліва, упертий в лісовий масив між Першим Травнем і Тарасівкою. Там і зараз є кабани. Ймовірно колись їх кількість переважала допустимі екологічні норми. Форошня – протилежна, з іншого боку Лукавиці (Кобрини), можливо в районі сучасних Робочої, Ватутіна, Будьонного.

Відтак, в старій історії Нового Обухова можна відзначити наступні, зафіксовані назви:

Лукавиця – Бардіївка – Хутори – Піщана.

Між записами Панченка і моїми згадками півстоліття. Швидше за все, зміна Бардіївки на Хутори відбулася після 1917 року, можливо в 30-х роках минулого століття - з руйнуванням збудуваних Бердяєвим церков (одна з них в районі Піщани, орієнтовно за 5-ю школою, на місці ресторації). Не стало князівських артефактів – розпорошилася на вітрі людської пам’яті стара назва.

Піщаною Хутори стають наприкінці 70-х років 20 століття, одночасно з підвищенням Обухова до статусу міста.

Зараз старі книжні фото і моя, тоді ще пам’ять викидають, як море втомленого кита одну й ту саму картинку: автобус (чи не 311, “Ікарус”) і три сосни на піщаному пагорбі  прямо на місці РДДЦ на Піщаній.

Ще в 1978 ця місцевість була помережана нечисельними хатками. Вищі за них будинки видно з боку Автошколи. Одним словом – Хутори.

Приблизно на цей час припадають спогади Василя Чухліба (“Напитися з джерела”).

 – Приїжджаючи до Обухова, щоразу вловлюю зміни в його об­личчі. Отут, на околиці, що називається Піщана, донедавна ще можна було побачити мазанки під солом’яною стріхою. Та одного дня глинисті й піщані пагорби почали прасувати потужні бульдо­зери, запрацювали крани-журавлі — почалося нечуване раніше для тихого районного містечка будівництво. На очах виростає житловий масив з багатоповерхових будинків, кілька з них уже заселено, он і пелюшки сохнуть на балконах. Новий, сучасний мік­рорайон призначений для будівельників і експлуатаційників Три­пільського промвузла, споруди якого розкинулися на колишніх болотистих луках понад річками Стугною та Кобриною, - відзначив він у творі, над сканом якого ми зараз працюємо.

фото з facebook-акаунта Старий Обухів

фото з facebook-акаунта Старий Обухів

Загрузка...
Tags: