Загрузка...
ГЕРМАНІВКА-МАТЯШІВКА

1941, Обухівщина, велосипед: від військової техніки до трофею

velik3

фото з копанина.рф

До цього я думав, що німецький солдат періоду 1941-1945 на велосипеді це продукт радянської пропаганди або учасник Тур-де-Франс. Виявилося, що (тоді і в них) подібні способи пересування були не рідкістю. Як, власне і всі інші – мотоциклетні абощо. Більше того, складається враження, що на певному етапі вони замінили кінноту – та ж мобільність, сума прикладених зусиль тощо. На жаль, про це не знали поляки, які в 1939 атакували на конях німецькі танки. Як відомо, єдиним результатом цієї по-своєму фантасмагоричної ситуації стала полонізацація німецької мови на рівні життєво необхідних  харчових термінів  “яйко” і “млєко”, які любителі радянської патріотичної сінеми чомусь вважали зіпсованими українськими (рос, біл). 

***

Про одну з таких ситуацій на Обухівщині розповів розвідник 300-го механізованого полку 7-ї дивізії Григорій Йосипович Цикалюк (уродженець села Улянівки на нинішній Кіровоградщині):

- У липні 1941 року, після тяжких боїв на кордоні під Перемишлем, ми через Білу Церкву відступали до Дніпра  – на оборону Трипільського плацдарму. Техніка і піхота нашої дивізії рухалися по дорозі Біла Церква  – Трипілля. В районі Деремезни зайняли оборони зайняли оборону війська 159-ї стрілецької дивізії. Тут відбувся жорстокий бій. А ми, воїни з 7-ї мотомехдивізії, тримали оборони в районі Семенівки і Германівки.

На верхній дорозі сунула валка фашистських велосипедистів, чоловік з 200. На грудях у них висіли автомати. Ми знаходитилися в ліску між Семенівкою і Германівкою. Не підозрюючи нічого німці спокійно, не поспішаючи рухалися по дорозі на схід. Ми пропустили їх. А тоді група наших бійців, що засіла в яркку з кулеметом, відкрила вогонь по колоні спереду, а ми одразу ж за ними  – з тилу. Перехресним вогнем велосипедна німецька частина була розгромлена повністю, лише небагатьом гітлерівцям пощастило втекти і з’єднатися з мотоциклістами – і вони повернули назад, залишивши на місці бою поранених і вбитих. Трофейні велосипеди ми кілька днів роздавали мешканцям навколишніх сіл. Почувши це, до нас приходили за велосипедами аж з Трипілля і навіть з лівого берега Дніпра…

(Ю.К.Домотенко, “Земля Обухівщини”, розділ “Страшний сорок перший”, ст. 14-115).

***

Краєзнавчий спецпроект:

8

Загрузка...
Tags: , , , , , ,

Comments: