Можливо, це трошки невчасно, але, на моє переконання обухівським дітям треба розповідати про цих людей (а не Бандеру і Шухевича), показувати фільми про Іловайськ, а не битву під Бродами і чіпляти імена на вулиці, а барельєфи на будинки тим, хто не повернувся з Донбасу – замість площ Матері і пам’ятників Шевченку. Тому що вони – наша поточна історія, наша колективна травма, наше – не забудем.

***

Сьогодні зранку, 26 квітня 2016 року, трагічно обірвалося життя ще одного захисника Батьківщини, солдата Петрова Андрія Миколайовича.

Про це повідомила Прес-служба Обухівського районного військового комісаріату.

 – Під час бойових дій в зоні АТО, отримав вогнепальне поранення, не сумісні з життям, – відзначили військові.

Довідково

Народився Андрій 13 грудня 1978 року, в селі Красне Обухівського району.

До Збройних Сил України був мобілізований 23 квітня 2015 року Обухівським РВК, де на протязі 50 діб проходив військові навчання на полігоні с. Любомирка Рівненської області, після чого відправлений до військової частини в зону АТО.