Грандіозні розкопки на Обухівщині можуть змінити історію трипільської культури в Україні

19/07/2016

13620893_1331423223553652_2155082715548634095_n

Його жбани займають почесне місце в льосі енеолітичної історії. Зважаючи на суму здійснених археологом відкриттів їх ККД перевищує досягнення всіх вітчизняних міністрів культури з вокально-інструментальними ансамблями на додачу.

Він займається найтоншим, а відтак прихованим від попсових смаків громадськості відтинком нашої культури - сивою давниною, "roots". Крок за кроком він вскриває нариви на тілі "Inner Ukraine", препарує історичні міфи і нашарування. Бинт за бинтом, окалина і ржавчина допусків і вигадок відступають під скальпелем Михайла Відейка - всесвітньо відомого археолога.

Цього року очолюваний ним десант висадився на Обухівщині. У зв'язку з цим і дякуючи ініціативі Дениса Ленченка ми попросили його про коментар з приводу цієї події. І наостанок - ідея про створення дитячого археологічного гуртка в Обухові шикарна, як ніколи.

***

Доброго дня. Незлі люди подейкують, Ви облаштувалися на Обухівщині і провадите якісь надзвичайно секретні розкопки? Розкажіть, будь-ласка, все, що виходить за  межі таємниці: що копаєте, де копаєте?

Давно мріяв  працювати неподалік Києва. Тим більш, що трипільських поселень тут вистачає – у самому Києві їх відомо зо три десятки. Розкопки не надто секретні, однак такі часи, що розголос може зашкодити. «зацікавлена громадськість» перекопає те, що розчищав тиждень за пару годин без відома дослідника і піде собі, а ти роби що хочеш. У часи Хвойки так було і він взагалі копав стільки, скільки міг дослідити за день. Ну і оповідати про сенсаційні відкриття, коли робота тільки почалася – взагалі - то у будь-якій справі, як на мене, то погана прикмета, бо коли щось піде не так?

читайте також: Михайло Відейко: на території Обухівського району відомо 49 поселень трипільської культури

Отож, працюємо між селами Копачів, Перше Травня і Шевченкове, поселення трипільської культури другої половини 5 тисячоліття до н.е. Востаннє серйозно цей період копав лише В.В. Хвойка, але ж то було ще у 1897-1907 роках. Отож, варто повторити і розібратися, адже йдеться про часи, коли трипільці почали заселяти Київщину. Відкривається можливість дізнатися більше про історію цих перших трипільців у Наддніпрянщині.

13592716_1331423226886985_822158915672265964_n

Наскільки нам відомо, Коломійцев Яр досить відоме серед київських археологів урочище. Що в ньому було знайдено «до», і що плануєте, точніше очікуєте цього разу?

Відоме, звичайно – завдяки боротьбі з порушеннями пам’яткохоронного законодавства, коли спільними зусиллями вдалося зупинити хижацьке руйнування давніх поселень – розумні люди у тому місці заходилися будувати ставок і продавати чорнозем для навколокиївських «дачок». У 2006-2008 відбулися рятувальні розкопки, дещо після того погрому «зачистили», щось вціліло. Знахідок вистачило на 2 музеї – у Трипіллі та власне у Копачеві.

Але, основна частина поселення вціліла, його можна досліджувати і очікувати на не менш цікаві знахідки, а, головне – комплексне вивчення усіх сторін життя давніх мешканців долини. Не просто підбирати черепки за екскаватором, а вивчати усе – від архітектури до господарства та оточуючого середовища, яким воно було тут понад 6000 років тому. Є підстави вважати, що поселення цього періоду відрізнялися і від трипільських протоміст Черкащини, і від невеликих селищ наступних часів. І плануванням, і забудовою. Власне, якби там вдалося попрацювати років 5 – то відкриється невідома сторінка з історії трипільців та навіть їх сусідів, про яких ми знаємо ще менше.

13599844_1331423266886981_3528597437023871011_n

Яке місце займали поселення в Коломійцевому Яру в системі трипільських поселень Обухівщини, якщо вона (система) була?

От покопаємо, проведемо розвідки в околицях – тоді і буде можливість поговорити за ту систему. А поки знаємо, що поселень тих відомо на сьогодні десятка півтора, з них найбільшим (може, гектар 100) було власне саме Трипілля, епонімна пам’ятка. Може, воно і було «столицею» місцевих трипільців, а може до чи після нього тут існувало ще якесь протомісто – все може бути.

13615410_1331423260220315_6727933818883870449_n

Коли громадськість зможе ознайомитися з результатами цього, важливого для історії Обухівщини і країни, в цілому, дослідження?

Наступноївесни маєвийти збірка наукових праць по матеріалам розкопок2016 року,  хоча навряд чи громадськість вишикується за нею в чергу. А от журналістам, які дбають про громадськість,  ніхто не може заборонити зустрічатися з учасниками розкопок, відвідувати музеї у які будуть передані знахідки і готувати відповідну інформацію. Головним зберігачем знахідок, нагадую, є обласний   археологічний музей музей та його відділення у селі Копачів. Доречі, якщо громадськість цікавить тема, вона може взяти одного дня  і відвідати відповідні музеї. Наступного року також має вийти науково-популярна книжка «Трипільська культура на Київщині», там також буде висвітлено тему цьогорічних розкопок.

13614943_1331423220220319_207120497221392436_n

І насамкінець. Можливо Вам і вашим же колегам потрібна допомога, скажіть, в чому вона полягає. Ми віримо в те, що юні обухівські «Хвойки» лише чекають сигнала до дії і з задоволенням поможуть відкривати таємниці Батьківщини.

Допомога у розкопках ніколи не буде зайвою. У тому числі від школярів, яких цікавить історія краю. Приміром, у Запоріжжі вже багато років діє «Школа археології», юні учасники якої регулярно виїжджають на розкопки знаменитої Кам’яної могили – на запрошення археологічної експедиції. Організуйте подібну школу в Обухові, буду радий співпрацювати з організованими волонтерами. Як це працює? У Київському палаці молоді та юнацтва вже 50 років діє археологічний гурток, нині його очолює Олена Кухарська – зверніться туди за досвідом. Сорок років тому я власне і починав з такого гуртка свій шлях в археологію. Готовий співпрацювати.

ПС. Дослідження поблизу Копачева проводить археологічна експедиція Київського університету імені Бориса Грінченка, організована Науково-дослідною лабораторією археології.

фото з FB М.Відейка

maxresdefault