Ми продовжуємо нашу не так дискусію, як обговорення роботи обухівського перевізника "Пастранс". Перша частина (Сидячи дома і скаржачись на ОбухівТранс – справу не вирішити) викликала досить широкий резонанс і головне - оперативну реакцію самого підприємства. Її результатом став "Вікритий лист до редактора "Хронік" (ОбухівТранс: нас не треба любити, ми просимо лише поваги). Вашій увазі пропонується інтерв'ю власника "Пастрансу" і за сумісництвом керівника обухівського осередку "Самопомочі" Олександра Лук'яненка.
***
Доброго дня, пане Олександре. Концепція нашого видання не політична. Не зважаючи на подекуди зайву жовч, в першу чергу нас цікавлять історії: людей, місць, справ. Розкажіть свої: про себе і свій бізнес. Можна коротко, можна довше. Як Вам зручно.
Історія підриємства доволі проста. В 2003 році 150 підприємців-перевізників з метою вижити та залишитись на ринку пасажирських перевезень об’єднались в Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс». Що, власне, і відрізняє наше підприємство від інших бізнес-структур. Збереження за нашими підприємцями роботи – ось це наша основна ціль. Звідси і виходять два наші основні постулати - безпека перевезень та культура обслуговування. Можна багато говорити про наші недоліки, але сам факт, що ми й досі залишаємось на цьому ринку – багато про що говорить.
Останнім часом ми публікували два тексти про «Пастранс». Перший – умовно критичний, інтерв’ю І. Оваденка. Другий – відкритий лист колективу Вашого підприємства до редактора, себто, до мене. Відразу зауважу, точніше повторюся – моя мета не «козління» і створення репутаційних ризиків будь-кому. Лише обговорення тієї чи іншої суспільної проблеми чи явища. До слова – відповідь «Пастрансу» розповсюдили і, в цілому прочитали вдвічі більше ніж попередній текст. Власне, я не питатиму у Вас чому маршрутки їздять так чи інакше, а землякам не подобається те чи се.
Скажіть самі – чого, на Вашу думку не вистачає «Пастрансу», які недоліки Ви бачите зсередини, над чим зараз працюєте? Можливо, йдеться про якісь, ще не відомі обухівчанам новації?
Проблем у нас дві:
- не врегульоване питання з пільгами на транспорт. Пільг не має бути взагалі. Тільки адресна соціальна допомога тим людям, які її дійсно потребують, а не всім. І тільки грошима.
- недобросовісна конкуренція з нелегальними перевізниками, як з попутним легковим транспортом, так і з транзитними автобусами.
Щоб Вам було більш зрозуміло. Приклад: Ви вирішили торгувати хлібом. Орендували магазин, найняли продавців, сплатили податки, заключили договори з постачальниками. Розпочали діяльність, а покупців нема. Біля самого Вашого входу хтось поставив стіл, завіз хліб і розпочав торгівлю. На Ваші зауваження про відсутність ліцензії, дозволу, сплати податків, відповідь одна – це конкуренція, покупець має право вибору! Тож, тут слід кожному задуматися, що таке здорова конкуренція.
Якими соціальними проектами опікується підприємство? Тут мене цікавить глибина його взаємозв’язку з громадою і ступінь залученості до її життя поза роботою (пасажирськими перевезеннями).
Серед наших соціальних проектів слід відмітити підвезення дітей до школи як рейсовими автобусами, так і спеціально виділеними:
- з Піщаної та Яблуневого ( Петровського) до гімназії ім. В.О. Мельника,
- в Центр з Нещерова,
- додаткові рейси з Витачева до Трипілля,
- додаткові рейси Обухів-Дерев’яна,
- додаткові рейси Ленди – 4-та школа,
- додаткові рейси Долина-Макарів,
- додаткові рейси Козіївка - Обухів (все це за кошти підприємства),
- організація підвезення пасажирів по місту Українка автобусами маршрутів №3 та №313,
- організація підвезення пасажирів до районної лікарні в м. Українка,
- організація підвезення пасажирів з села Ст. Безрадичі до Обухова ще до початку роботи маршрутів,
- організація підвезення пасажирів до міського кладовища та до Полька через Лукавицю,
- організація додаткових рейсів в дні святкувань та поминальні дні включно з щорічним виділенням транспорту для поїздки в Чорнобиль,
- транспорт для соціально-значимих поїздок (див. сайт, розділ "Наші будні"),
- під шефством ми маємо «НВК СЗОШ І-ІІІ ст.. №4 та дитячий садочок «Пролісок», де допомагаємо всім, чим можемо.
- перевезення зразкових колективів на конкурси та концерти: скільки звертається місцевих гуртків - нікому не відмовляємо. Безкоштовно їде автобус, а інколи, і не один.
І це далеко не все. Про всі інші соціальні проекти і допомоги від підприємства, я думаю, можуть розказати самі люди, які зверталися за допомогою.
Два роки тому працівники «Пастрансу» брали участь у формуванні мережі обухівських КПП, котрі мали зустріти «Беркут» з Черкас. Я пам’ятаю деяких маршрутчиків, котрі вночі будували барикади поруч зі своїми вже завтра зранку пасажирами. Наскільки я розумію, підприємство теж не лишилося осторонь. Розкажіть, будь-ласка, якими для нього були ті буремні часи?
Підприємство брало активну участь в «Революції гідності». Окрім персональної присутності на Майдані, наші працівники збирали кошти, речі, купували картки для поповнення рахунків, організовували барикади в Таценках і на перехресті "Об’їздна дорога – Вал – Яблуневий(Петровський)".
Кількасот обухівців і мешканців району пройшли через АТО. Яким робом воно зачепило «Пастранс»? Можливо, серед його працівників є ветерани? Подейкують, волонтери теж задоволені співпрацею з очолюваним Вами підприємством?
Участь в АТО:
- гроші, бронежилети, будівельні матеріали, інструменти, інвентар, ремонт авто, шини, запчастини, поїздки в зону АТО, допомога волонтерам - це далеко не весь наш вклад. Окрім того, багато працівників підприємства є учасниками АТО і брали безпосередню участь у неоголошеній війні проти агресора. Я притримуюсь тієї думки, що популізм у цій справі зовсім непотрібен. Хто хотів допомагати, той допомагав і не робив на цьому ніякого піару. Загалом, про все можуть сказати волонтери Оксана Павлів, Руслан Трегуб. Власне з ними і була налагоджена співпраця.
Ви депутат і, як я розумію, лідер (чи один з них) обухівської міської «Самопомочі». Чим зараз займається партія? Яких успіхів досягнуто на ниві громадської діяльності, а яких в міськраді?
У зв’язку з повною інфантильністю та байдужістю до всього виборців, намагаюсь донести до законодавця наступні ініціативи:
- залишити право голосу тільки платникам податків. Найактивніший виборець - пенсіонер, який в масі своїй ще живе в Радянському Союзі і легко продає свій голос за гречку, гроші, обіцянки знизити комуналку та підвищити пенсію. Звісно, не всі такі, але ж будьмо реалістами - більшість.
- право бути обраним головою села, міста, депутатом будь-якого рівня, тільки особі, що проживає в даній місцевості не менше 5 років,
- всі податки працівник сплачує самостійно, а не це робить роботодавець, що приведе до зовсім іншого відношення платника податків до витрат бюджету та виведення зарплат з тіні,
- підприємства повинні сплачувати податки за місцем розташування виробництва, а не за місцем реєстрації,
- держава надає соціальну допомогу тільки громадянам з обмеженою працездатністю – всім іншим робочі місця.
Поділіться з читачами своїми виробничими і політичними планами, як це, звичайно ж, не секрет?
Думок та планів дуже багато. Це окрема велика бесіда, до якої я готовий. Давайте будувати конструктивний діалог і шукати істину в простих речах.