Загрузка...
Економіка / ПАСТРАНС

Відповідь невідомому автору від випадкового пасажира ТОВ «Обухівтранс»

Ми отримали листа і як прихильники відкритого суспільства змушені публікувати критику на самих себе. Разом з тим, дозволимо собі кілька ремарок. Вважайте їх відповідями:

1. Автор тексту знає українську мову, разом з тим, йдеться про недолугу реакцію симулювати підтримку пасажирів. Про це свідчить як структура тексту, так і її зміст;

2. На жаль, я змушений константувати, що після кількох спроб достукатися до власника “Пастрансу” О. Лук’яненка ситуація лишилася на тому самому місці. Підстав дві: він дійсно думає, що його “замовили”, він дійсно не бачить прогалин в сервісі своєї компанії. Натомість, шукає винних у пільговиках і транзитному транспорту. Ситуацію з позбавленими виборчих прав пенсіонерами я не коментуватиму: я теж ліберал, але це “людожерство”. 

3. Відразу додам – якби йшлося про “замовлення”, автор копав би фінансову складову підприємства, а не критикував якість самих перевезень, гладив майже за шерстю. Крім того, мені слабо віриться у 1. дядька з Броварів, який випадково їхав на 311 і просто “заторчав” від сервісу. 2. після цього він так само випадко узрів текст на сайті і вирішив прояснити місцевим наклепникам ситуацію. При чому, шо дивно, по всім пунктам, підозріло ретельно. Тут, пане Лук’яненко тре як у приказці, “або хрестик зняти, або труси вдягнути”.

4. Що стосується перманетного ниття про невідомого автора, який паскудить життя всім достойним мешканцям Обухова, давайте відзначимо раз і назавжи – ВЕСЬ блог “Хроніки міста Обухова” належить ОДНІЙ ЛЮДИНІ. Вона ж автор практично всіх текстів і жовчних анонсів до чужих новин. Вона не належить до жодної з Обухівських політичних груп і не займається компроматами. Її незадоволеня тієї чи іншою персоною/ситуацією є лише особистим поглядом на ті чи інші проблеми обухівської громади. Якщо хтось сприймає критику на свою адресу як “замовлення”, раджу вилізти з пелюшок власного его і концепцій “чорного піару 90-х”. Головне – в тексті проговорюється робота перевізника, а не особистість хамовитого, як вам здається, автора.

5. І наостанок – це ІНТЕРВ’Ю, не СТАТТЯ. Мені важко зрозуміти, чому обурення автора “отвєтки”, як і до цього “колективу “Пастрансу” викликають ПИТАННЯ, а не ВІДПОВІДІ. Це ненормально, шановні. Той факт, шо вас обурють ПИТАННЯ з точки зору психічної повносправності викликає обгрунтовані побоювання.

***

Відповідь невідомому автору публікації «Сидячи дома і скаржачись на ОбухівТранс» – справу не вирішиш» від випадкового пасажиру ТОВ «Обухівтранс»…

Зовсім нещодавно, знаходячись у відпустці, справи привели мене до міста Обухів, де зовсім випадково на очі потрапила стаття у виданні «Хроніки міста Обухова» без зазначення її автора…

Якщо бути відвертим – в нашому житті вистачає всіляких негараздів, починаючи від хамства базарної торговки, яка раптом встала не з тієї ноги, і закінчуючи шаленим підняттям тарифів на житлово-комунальні послуги, від якого пересічні громадяни починають вже шаленіти…

Але, в той же час, ми не піднімаємо галасу від раптової зливи, яка починається в той момент, коли ми без парасольки, ми спокійно спостерігаємо, як наші народні обранці не виконують обіцянок, наданих пересічному громадянину під час виборчих перегонів…

Неймовірно, але ситуація з ТОВ «Обухівтранс» віддає душком звичайної «заказухи» в самому прямому сенсі цього визначення.

Спробуємо розібратися і розкласти все по полицям.

Основні «проблеми» автор публікації «Сидячи дома і скаржачись на ОбухівТранс» – справу не вирішиш» бачить в наступному:

  1. Неякісне обслуговування.

  2. Відсутність конкуренції.

  3. Вартість перевезень.

  4. Перевезення учасників АТО.

Тепер по порядку…

Неякісне обслуговування, на думку автора, полягає у хамстві, дебільній музиці, відсутності зупинок на певній ділянці руху і проблеми з крупними купюрами і проблеми з перевезенням учасників АТО.

Проїхавши на маршрутці № 311 з Києва я не почув будь-якої музики в салоні, не відчув жодного негативного ставлення до пасажирів, здачу зі 100 грн. мені дали без проблем… До речі мене приємно здивувала об’ява в салоні про перевезення учасників АТО за рахунок коштів перевізника… Сам я проживаю в Броварах і у наших перевізників немає такого сервісу для захисників України…

На зворотному напрямку, на зупинці біля міської ради мене і ще двох дівчаток спокійно підібрала маршрутка № 311, довезла нас до зупинки «Школа» і, оскільки там в той час стояла абсолютно не заповнена інша маршрутка,  водій ввічливо попросив нас пересісти до неї. На моє питання скільки з мене коштів він абсолютно спокійно сказав що це безкоштовно (!). Відверто кажучи я був дуже вражений таким ставленням!!!

Що стосується відсутності конкуренції…Наскільки мені відомо перевізник отримують статус офіційного перевізника на маршруті саме внаслідок конкурентної боротьби, проходячи шлях подачі документи на конкурс і набираючи певну кількість балів під час його проведення. Отже, монополізм перевізника виборюється на засадах саме конкурентної боротьби серед інших, йому подібних перевізників. Аналогічні ситуації виникають під час проведення відкритих аукціонів, торгів під час державних закупівель тощо. Тому не можна монополізм, отриманий під час відкритого конкурсу вважати порушенням законодавства. Тим паче, що саме по собі монопольне становище не є порушенням, порушенням є зловживання цим самим становищем, про що автор публікації може і не знав…

Стосовно вартості перевезень… Автор приводить приклад, що за радянських часів він їздив з батьками до Обухова за 70 копійок, а сьогоднішня вартість перевезення до Києва складає 15 грн. Давайте просто наведемо приклад.

Вартість, наприклад, буханки хліба з тих самих радянських часів зросла з 20 копійок до 10 грн. (я беру саме такий самий білий за вагою радянських часів). Не важко підрахувати, що вартість хліба зросла у 50 разів (!).

Аналогічне підвищення можна спостерігати і по пальному, не говорячи вже про запчастини, які як правило після інфляції є «золотими».

Якщо підрахувати так само по вартості проїзду, то її збільшення є лише у 21,4 рази.

Виникає питання до автору публікації – може йому зайнятися підняттям ціни на хліб? Чи варто взагалі порівнювати такі речі? Чи є це правильним?

На жаль право безіменного публікування таких статей наводить тінь і на саме видання, яке, я в цьому впевнений, має достатньо своїх професійних працівників.

З дуже глибокою повагою до «Хроніки міста Обухова» пересічний громадянин і випадковий пасажир

Володимир Висотін.

Загрузка...
Tags: , , , , , , , ,

Comments: