Таценки: скільки років одному з наймолодших сіл Обухівщини?

29/01/2017

Офіційному Обухову 600 з гаком років. При тому, що поселення на його території були і до цього. Києворуські, раніші черняхівські. В околицях ровесники Трої білогрудівські і пізніші, кіммерійські - чорноліські. В багатьох дворах знайдено залишки "Трипілля". Втім, офіційно історія Обухова починається зі згадок про нього. Цей самий жарт вона зіграла з Таценками, котрі, згідно з Вікіпедією вперше вигулькнули на поверхню обухівської історії лише у 1926 році. 

Рис. 2.2.30. Зимове полювання на лося в мезоліті (за Залізняк, 2012)
Зимове полювання на лося в мезоліті (за Залізняком, 2012)

Звичайно, не варто пускати над цвинтарем домислів ритуальний димок міфотворчості і рити яму таценківської історії в глиб тисячоліть, до кам'яних сокир "кудлаївського" мезоліту 6-8 тисячоліть до нашої ери. Середні віки більш ймовірний початок заселення з-біса зручного берегу Стугни. Можливо, це був один із закладених колонізаторами з Трипілля обухівських хуторів, акурат за літописним озером Уюнним (його залишки і зараз жевріють обабіч дороги на Київ). На карті 16 (?) століття видно селище Стугна, кілька, погано прописаних, з напівстертими назвами. Вони свідки пенсійного віку сучасних Таценок, котрі могли петляти поймою Стугни від повені до посухи.

1

Згідно з нарисом ЗАПЛАВНІ ДАВНЬОРУСЬКІ ПАМ’ЯТКИ КИЇВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я (І.А. Готун, А.В. Петраускас, М.В. Квітницький, О.А. Коваль) "багатошарове поселення, розташоване на північний схід від північної околиці с. Таценки на території Обухівської міськради, досліджу­вали В. М. Даниленко, Д. Я. Телегін, В. Й. Довженок, Є. В. Махно та ін. (Махно 1960, с. 31; Бондарь 1974, с. 98, 99; Березанская 1976, с. 199; Древнерусские 1984, с. 59)".

 - Незважаючи на значне пошкодження пам’ятки при спору­дженні у 80-ті роки XX ст. ставків, протягом останнього сезону тут вивчено 802 м2, де вияв­лено матеріали і об’єкти від трипільської доби до нового часу, серед них і датовані періодом Київської Русі. Крім нечисленної кераміки, горизонт X—XIII ст. репрезентовано трьома черешковими ножами, двома цвяхами, улам­ком псевдовитого бронзового браслета і заліз­ною голкою. Як такі, що могли побутувати у XII—XIV ст., визначені деформований бронзо­вий дзвоник і залізна петля від горита, - відзначають вони.

image105_0
Середньовічний речовий матеріал з Таценківського поселення на території Обухівської міськради

Крім того, поселення на території Нещерівської сіль­ради, розташоване неподалік с. Таценки поряд з мостом через Стугну на шосе Київ-Обухів, вивчали з середини минулого століття перед­усім як стоянку мезолітичної доби (Махно 1960, с. 31; Гладилин, Станко 1968, с. 99—102; 1971, с. 113—115; Бондарь 1974, с. 98, 99; Бере-занская 1976, с. 199; Залізняк 1976; 1977; 1981; Квітницький 2002, с. 18).

 - За сезон 2007 р. тут досліджено понад 2500 м2 площі зі знахідками та об’єктами від мезоліту до козацьких часів. Серед них привертає увагу бронзовий дзвоник X—XI ст. з кулькою всередині, верхня половин­ка позолоченого дзвоника XII—XIII ст., цвях давньоруського часу і фрагмент орнаментова­ного виробу з олов’янистої бронзи, - підкреслили вони.

image107_0
Знахідки середньовічного часу з багатошаро­вого поселення біля с. Таценки на території Нещерівської сільради

Показово, що тоді як знахідки козацької доби із вказаних пунктів (уламки посуду, ножі, свин­цеві кулі) можуть бути ідентифіковані як сліди привласнювальних галузей господарства, дав­ньоруський матеріал дає картину більш строка­ту.

- Це явище не можна однозначно пов’язувати також із випадково втраченими речами або зі своєрідними місцями відпочинку військово­го табору тощо. Таким чином, на етапі фіксації коректно лише констатувати своєрідний фено­мен, утримуючись від інтерпретацій, - кажуть вони.

Як видно, сучасна археологія не підтверджує наявність на території сучасних Таценок чітко фіксованих, постійних поселень. Але і не заперечує вірогідності їх існування, як мінімум, з часів середньовіччя.