Культура

«Обухівський скарб»: В.В. Хвойка та сучасні дослідження в м. Обухів

Автор: Квітницький М.В.

Ключові слова: В.В. Хвойка, давньоруський скарб, поселення ХІ‑ХІV ст., археологічні дослідження, м. Обухів.

В статті розглянута знахідка скарбу прикрас часів Давньої Русі біля міста Обухів, зроблена В.В. Хвойкою в 1905 році. Представлено історіографічний огляд подальших наукових досліджень в цій місцевості. Подано карту поселень доби Київської Русі. Зроблено спробу визначення місця знахідки скарбу.

The article deals with finding V.V. Hvojko a treasure jewelry era of Kievan Rus near the town Obukhov in 1905. Presented historiographical review further research in this area. Submitted map of ancient’s settlements period of ancient Rus. Attempt was made to determine the place finds of treasure.

Виникнення дослідницького інтересу В.В. Хвойки до різного роду старожитностей а згодом і до вивчення історії Київського Подніпров’я пов’язується з випадковою знахідкою давньоруських скляних браслетів під час перебудови знищеної пожежею клуні для пивоваріння (Колеснікова 2006, с. 11). Дослідники трипільських старожитностей та наукової спадщини В.В. Хвойки підкреслюють вагоме значення його діяльності і робіт у становленні археологічної науки в Україні, особливо в галузі вивчення такого яскравого явища як трипільська культура (Відейко 2006, с. 5). Разом з тим науковцями відмічено постійний інтерес вказаного дослідника і до давньоруських та кочівницьких пам’яток Київського Подніпров’я (Колеснікова 2006, с. 17‑21). Перелік найбільш відомих місцевостей де В.В. Хвойкою вивчалися середньовічні пам’ятки включає в себе такі населені пункти як с.с. Кононча, Шарки, Витачів, Трипілля, Білгородка та м. Київ. Проте варто зазначити, що вивчення матеріалів Київської Русі дослідник також проводив і в інших місцевостях зокрема в районі сучасного міста Обухів.

Характеризуючи скарби давньоруського часу з територій Середнього Подніпров’я Г.Ф. Корзухіна наводить знахідку двох колтів, шийних гривен та браслету XII – 40-х років XIII ст. із зібрань Київського історичного музею котрі були знайдені В.В. Хвойкою поблизу м. Обухова і передані до фондів музею у 1905 р. (Рис. 1) (Корзухина 1954, с. 133).

1

Науковий інтерес до вивчення пам’яток поблизу вказаного населеного пункту був продовжений іншими дослідниками вже в 30 роки ХХ ст. В цей час, на північний схід від містечка „по дорозі з Трипілля на Обухів”, очевидно шляхами В.В. Хвойки були здійснені археологічні розвідки трипільською експедицією під керівництвом Т.С. Пассек, (Трипільська культура 1940, с. 15). З 1969 по 1992 рр. в межах південно-східної, східної та північно-східної околиць міста проводилися наукові дослідження експедицією Київського педагогічного інституту імені М. Горького (зараз НПУ ім. М. Драгоманова – М.К.) під керівництвом Н.М. Кравченко (Кравченко 1969/60; 1971/88; 1971, с. 280-281; 1979, с. 89, 90; 1985, с. 298; Кравченко, Абашина, Гороховський 1975; Кравченко, Абашина, Цындровская 1978, с. 338; 1979, с. 350; Кравченко, Петраускас, Шишкин 1987/168). Паралельно в регіоні та на околицях міста працювали співробітники Інституту археології АН УРСР (Абашина 1985, с. 254; 1986). У 1973–1974 рр. вперше в межах міста в урочищах Вовчому та Підгородище Є.О. Петровською проводилися розкопки на багатошаровому поселенні тшинецького культурного кола (білогрудівського типу 1200-1000 ВС) та скіфського часу. В ході проведених робіт було розкопано 169 м2, та досліджено залишки заглибленого житла (Петровская 1974, с. 329; 1975, с. 339; Максимов, Петровская 2008, с.23, 24). У 1990 р. О.В. Сєров, М.Є. Левада та К. Максюк провели рятівні археологічні дослідження в межах північно-східної частини міста по вул. Леніна 110 (Серов, Левада, Максюк 1990/179). В 2002 та 2005 рр. по всій території міста та в його околицях здійснювалися суцільні археологічні розвідки направлені на пошук давньоруських пам’яток (Квітницький 2002/203; 2005/231). Перші ґрунтовні археологічні дослідження в межах міста були проведені в 2005 р. в районі вулиць Лермонтова та Піщаної (Квітницький, Квітницька, Готун 2005/232). Згодом в 2007 р. значні за обсягом роботи велися по вул. Київській, а в 2008 р. вивчалися культурні нашарування на вул. Миру 9а (Квітницький, Готун 2007/*; Квітницький 2008/*).

За результатами археологічного вивчення вказаної місцевості на сьогодні в межах та околицях сучасного м. Обухова відомо понад 30 археологічних пам’яток – курганних та ґрунтових могильників, поселень, два городища, залишки земляних середньовічних укріплень та одне місце битви (?). В культурно-хронологічному плані археологічні пам’ятки представлені трипільською культурою етапів ВІ-ВІІ, СІ та СІІ, епохою бронзи від початку ІІІ до кінця І тис. до н.е., ранньозалізним часом VІІІ‑ІV ст. до н.е., добою ранніх слов’ян ІІІ‑ІХ ст., давньоруським часом кінця ІХ–ХІІІ ст., литовсько-польським періодом XIV–XV ст. та козацькою добою XVI–XVIII ст.

Незважаючи на увагу до археології м. Обухова ще з часів В.В. Хвойки, а також тривале фундаментальне вивчення околиць міста, пов’язане з експедицією Київського педінституту, територія самого райцентру та більшості його околиць донедавна залишались практично невивченими. Отримані археологічні матеріали охоплювали в основному період енеоліту – добу ранніх слов’ян. Дослідження Н.М. Кравченко були зосереджені на ранньослов’янській археології, передусім старожитностях черняхівської культури. Незначні за обсягом розкопки Є.О. Петровської в 1973–74 рр. велися на пам’ятках пізньої бронзи – раннього залізного віку а науковий інтерес торкався нашарувань скіфського часу. Роботи Н.С. Абашиної виявили пункти з керамікою підгірцівсько-милоградської та київської культур а основну увагу дослідниця при розкопках приділила поселенню з культурним горизонтом сахнівсько-волинцівських старожитностей (Абашина, Гороховский 1971-72/102, с. 21, 22). Невеликі за площею виявилися „розкопочні” шурфування 1990 р. по вул. Леніна 110. На території поселення, що підпадала під будівництво багатоповерхового будинку площею понад 1000 м2 було закладено десяток шурфів та два розкопи 8×6 і 6×4 м. З культурного шару та об’єктів походили знахідки трипільської культури етапу ВІ‑ВІІ, підгірцівсько-милоградської та київської культур (Серов, Левада, Максюк 1990/179, с. 2‑6). Як вже зазначалося ґрунтовні розвідки і дослідження на території міста були проведені в 2002, 2005, 2007 та 2008 р. Під час розвідок 2002 р. в межах території та околиць міста вперше було зафіксовано п’ять поселень, що утримували знахідки і нашарування давньоруського і після монгольського часу. В ході робіт 2005 р. виявлено ще дві пам’ятки в межах однієї з яких, по вул. Лермонтова 22 а, було вивчено 946 м2 культурних нашарувань та проведений нагляд за земляними роботами на площі близько 2000 м2. В 2007 р. на цій же пам’ятці по вул. Київська досліджено 26 різночасових об’єктів і отримано суттєві доповнення до ранньої історії сучасного Обухова. Розкопки 2008 р. дозволили зафіксувати ще один пункт зі знахідками періоду Київської Русі по вул. Миру.

3

1) Багатошарове поселення і могильник з культурними шарами доби пізньої бронзи – раннього залізного віку та давньоруського часу ХІІ–ХІІІ ст., розташовані на схід від північно східної околиці міста. Пам’ятка знаходиться на кордоні адміністративних меж Обухівської міської і Дерев’янської сільської рад, займає схили високого плато, по якому проходить дорога Київ – Дніпропетровськ. Площа складає 250‑300 х 700 м, витягнута по осі південний захід – північний схід. Пункт відкритий розвідками 2002 р., повторно був обстежений в 2005 р. Товщина культурних шарів 0,3‑0,4 м, при шурфуванні зафіксовано частину житлової споруди, при візуальному обстежені та з грабіжницьких ям зібраний чисельний матеріал представлений фрагментами гончарного і ліпного посуду, виробами з чорних і кольорових металів і уламком жорно (Рис. 3, 4).

4

Поселення з культурними шарами доби бронзи, раннього залізного віку та ХІІ‑ХІІІ ст. знаходиться на західній околиці міста в 0,7‑1 км, на захід південний захід від башти теле-радіо зв’язку, в межах сучасного житлового мікрорайону Полянський 2. Пам’ятка займає частину південної, західної та північної кромки плато біля витоків безіменної балки. Відкрита в 2002 р. в 2008‑09 рр. в зв’язку з планованою приватною забудовою неодноразово було об’єктом обстежень ДП НДЦ ОАСУ. Товщина культурного шару від 0,2 до 0,5 м. Знахідки представлені фрагментами гончарних горщиків і ручкою амфори «трапезундського» типу.

3) Поселення ХІІ‑ХІІІ ст. розташоване в північній частині міста, в районі ранкового ринку по вул. Київській поблизу будинку №113. Ділянка займає похилий схил правого берега ставка утвореного запрудою безіменного струмка – лівої притоки р. Лукавиця (Кобринка). Відкрито розвідкою 2002р., товщина культурного шару сягає 0,5 м, площа пам’ятки не визначена під забудовою, значно перепланована та попсована інженерними комунікаціями.

4) Двошарове поселення з матеріалами Тшинецької культури та Х‑ХІІ ст. обстежене в 2002 р. в 0,5 км на схід від цегельного заводу та кар’єру м. Обухова в межах обводненої балки узвишшя що називається гора “Пидина”. Пам’ятка під городами та приватною забудовою, займає площу близько 100х50 м. На поверхні було зібрано дрібні фрагменти гончарного посуду давньоруського часу та фрагмент ліпного пряслиця відтяжки Тшинецької культури, шурфування не проводилося.

5) Місцезнаходження з матеріалами ХІІІ–ХІV ст. було обстежено в 2002 р. на схилах балки в районі вул. Робоча, в 50 м на схід від Свято – Михайлівської церкви. Визначення площі та потужності культурних нашарувань не проводилося, оскільки пункт знаходиться в зоні приватного сектору зі щільною приватною забудовою.

6) Багатошарова пам’ятка розташована в північно-східній частині міста на лівому березі р. Лукавиця (Кобринка) в межах вулиць Лермонтова та Піщаної. На пункт було звернуто увагу Київським обласним Центром з охорони пам’яток історії, археології та мистецтва в 2004 р. під час погодження проекту будівництва. Поселення включає в себе матеріали трипільської культури, доби бронзи, раннього залізного віку, 2-гої пол. ІІ ст., VI–VIII ст., другої половини Х – середини ХІІІ ст., XIV–XV ст. та другої половини ХVІ–ХІХ ст. В наслідок забудови встановити точну площу пункту не можливо, за приблизними оцінками вона може становити від 3,5-5 до 20 га.

7) Багатошарове поселення з матеріалами доби бронзи – раннього залізного віку, київської, черняхівської культур та ХІІ‑ХІІІ ст. розташоване в північно-західній частині міста в межах вулиці С. Ковалевської. Пам’ятка займає частину плато та південний схил обводненої балки на площі близько 5 га.

8) Місцезнаходження з матеріалами доби бронзи, ранніх слов’ян та пізньосередньовічного часу було обстежено в 2005 р. Знаходиться в північній частині міста в межах мікрорайону „Піщана” по вул. Миру. Територія під існуючою забудовою приміщеннями колишнього дитсадка „Казка” та багатоповерховими житловими будинками. Шурфування та збір підйомного матеріалу не проводились. Визначення площі пам’ятки, внаслідок щільної забудови неможливе. В 2008 р. під час охоронних розкопок по вул. Миру 9 а досліджені культурні нашарування доби бронзи, скіфського часу, знайдено уламок вінця гончарної посудини ХІ та ХVІІ–ХVІІІ ст.

Крім цього два пункти з матеріалами давньоруського часу відомі в 1 км на північний схід та 2 км на схід від північно східної околиці міста.

9) Місцезнаходження розташоване на правому березі р. Стугна в зоні піщаних намивів, серед піску трапляються уламки гончарної кераміки ХІ‑ХІІІ ст. Очевидно тут розташовувалося поселення котре повністю було знищене при добуванні піску.

10) Поселення ХІ‑ХІІ ст. (Обухів 12) розташоване в межах плато високого корінного берега заплави рр. Кобринки (Лукавиці) та Стугни. Пам’ятка відкрита експедицією Н.М. Кравченко, а в 1990 р. невеликі розкопки на ньому провів О.В. Сєров.

Разом з цим необхідно відмітити, що практично всі перелічені пункти сильно постраждали внаслідок діяльності скарбошукачів, поверхня більшості пам’яток сьогодні нажаль нагадує «місячні ландшафти».

5

Як вже зазначалося широкі за площею розкопки торкнулися лише однієї пам’ятки з давньоруськими культурними шарами, це поселення котре відображає історичну частину міста в межах вулиць Піщана, Лермонтова та Київська. Матеріали доби Київської Русі та після монгольського часу презентують широкий хронологічний спектр з Х по ХІV ст. Було досліджено 17 об’єктів вказаного періоду котрі представлені господарчими та стовповими ямами, захороненням собак, ямами пов’язаними з виробничою діяльністю, печами та житловими спорудами. Матеріали представлені знахідками уламків гончарних посудин Х–ХІV ст. предметів побуту, прикрас та зброї (Рис. 5‑7). Дослідженнями 2007 р. також було зафіксовано знахідки Х–ХІV ст. та відмічено наявність двох об’єктів вказаного періоду котрі нажаль були знищені будівельниками (Рис. 8).

6

Отже в даній місцевості розташована значна кількість пам’яток з культурними горизонтами від Х до ХІV ст. Очевидно, що скарб з розкопок В.В. Хвойки походить з одного із перелічених пунктів, найбільш вірогідним місцем знахідки може бути поселення на кордоні адміністративних меж Обухівської міської і Дерев’янської сільської рад, або пам’ятка в межах сучасних вулиць Лермонтова, Піщаної та Київської. Втім важливо, що «Обухівський скарб» В.В. Хвойка має під собою вагоме підґрунтя у вигляді розташованої в цій місцевості потужної сітки поселень давньоруського часу.В статье «Обуховский клад» В.В. Хвойки и современные исследования в г. Обухове обращено внимание на постоянный научный интерес указанного исследователя к древнерусским памятникам. Помимо хорошо известных средневековых городищ, поселений и курганов в Киеве, Белгородке, Шарках, Витачеве и Триполье В.В. Хвойка вел работы и в других населенных пунктах в частности около г. Обухова откуда происходит клад древнерусских серебряных украшений. В результате научных изысканий последующих поколений археологов на территории и в окрестностях Обухова было выявлено 10 пунктов с материалами эпохи Киевской Руси – постмонгольского времени. По мнению автора статьи это является весомым фундаментом для упомянутой находки клада, а наиболее вероятным местом находки может быть местность между г. Обуховым и с. Деревяна либо пункт в пределах современных городских улиц Лермонтова, Песчаной и Киевской.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Література

Абашина Н.С. Исследования поселения Обухов VII // Археологические открытия 1983 года. – Москва 1985. – С. 254.

Абашина Н.С. Ранньослов’янське поселення Обухів VІІ на Стугні// Археологія. – 1986. – Вип. 53. – С. 72‑85.

Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. Частина І. / Відейко М.Ю. Вступ. / ‑ К., 2006. – С. 5‑8.

Квітницький М.В. Звіт про археологічні розвідки пам’яток культурної спадщини в м. Обухів та Обухівському районі Київської області у 2005 р. // НА ІА НАНУ. ‑ № 2005/231.

Квітницький М.В. Звіт про археологічні розвідки Трипільської археологічної експедиції обласного археологічного музею в Київській області в 2002 році.// НА ІА НАНУ. – 2002/203.

Квітницький М.В. Звіт про охоронні дослідження в м. Обухів Київської області по вул. Миру 9 а у 2008 р. // НА ІА НАНУ. – Ф. експ. – №2008/*.

Квітницький М.В., Готун І.А. Звіт про науково‑рятівні дослідження території «селища Лукавиця» (Обухів Малий) в м. Обухів Київської області по вул. Київська у 2007 р. // НА ІА НАНУ. – Ф. експ. ‑ №2007/*.

Квітницький М.В., Квітницька А.М., Готун І.А. Звіт про пам’яткоохоронні дослідження Північної експедиції в м. Обухів Київської області, по вул. Лермонтова 22 у 2005р. // НА ІА НАНУ. – Ф. експ. – № 2005/232.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Колеснікова В.А. В.В. Хвойко (1850‑1914) // Дослідження трипільської цивілізації у науковій спадщині археолога Вікентія Хвойки. Частина І. ‑ К., 2006. – С. 9‑26.

Корзухина Г.Ф. Русские клады. – М.-Л., 1954.

Кравченко Н.М. Исследование славянских памятников на Стугне // Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси). К.: Наукова думка, 1979. – С. 74‑92.

Кравченко Н.М. Исследования в Киевской области // Археологические открытия 1970 года. – Москва 1971. – С. 280-281.

Кравченко Н.М. Отчет о работе археологического отряда КГПИ им. А.М. Горького в Обуховском районе // НА ІА НАНУ. – № 1971/88.

Кравченко Н.М. Отчет о разведках археологических памятников на Киевщене в 1969 г. // НА ІА НАНУ. – № 1969/60.

Кравченко Н.М. Раскопки у г. Обухов // Археологические открытия 1983 года. – Москва 1985. – С. 298.

Кравченко Н.М., Абашина Н.С., Гороховський Є.Л. Нові пам’ятки І тисячоліття н.е. в Київському Подніпров’ї // Археологія. – 1975. – Вип. 15. – С. 87‑97.

Кравченко Н.М., Абашина Н.С., Цындровская Л.А. Исследования памятников І тысячелетия н.э. в бассейне Стугны // Археологические открытия 1977 года. – Москва 1978. – С. 338.

Кравченко Н.М., Абашина Н.С., Цындровская Л.А. Исследования памятников І тысячелетия н.э. в Обуховском районе Киевской области // Археологические открытия 1978 года. – Москва 1979. – С. 350.

Кравченко Н.М., Петраускас О.В., Шишкин Р.Г. Отчет о работе Постугнянского отряда Киевского Пединститута им. А.М. Горького обласной экспедиции по Своду памятников истории и культуры народов СССР за 1987 г. // НА ІА НАНУ. – № 1987/168.

Максимов Е.В., Петровская Е.А. Древности скифского времени Киевского Поднепровья. – К., 2008.

Петровская Е.А. Два поселения скифского времени вблизи г. Обухова // Археологические открытия 1973 года. – М.: Наука, 1974. – С. 329;

Петровская Е.А. Раскопки поселения у г. Обухова // Археологические открытия 1974 года. – М.: Наука, 1975. – С. 339.

Серов О.В., Левада М.Е., Максюк К. Археологические исследования на Киевщине экспедицией Киевского областного управления культуры в 1990 г. // НА ІА НАНУ. – № 1990/179.

Трипільська культура. Т. І – К., 1940.

Список ілюстрацій.

Давньоруський скарб 1905 р. знайдений В.В. Хвойкою біля м. Обухова. (за Г.Ф. Корзухіною).

Карта-схема археологічних пам’яток з культурними шарами давньоруського часу в межах та околицях м. Обухів.

Кераміка ХІІ – 1-ї пол. ХІІІ ст. з поселення між м. Обуховим та с. Дерев’яною. (№ 1 на карті-схемі).

Індивідуальні знахідки з поселення між Обуховим та Дерев’яною.

Фрагменти стінок амфор (1-3), денець з клеймами (4-7), вушка (11) та вінець гончарних посудин ХІІ‑ХІІІ ст. (8-10, 12-20) з культурного шару пам’ятки по вул. Лермонтова в м. Обухів (розкопки 2005 р.).

Індивідуальні знахідки ХІ‑ХІІІ ст. з пам’ятки в м. Обухів по вул. Лермонтова. (№ 6 на карті-схемі).

Залишки печі та знахідки з житла ХІІ‑ХІІІ ст. (1) і знахідки з господарчої ями ХІІ‑ХІІІ ст. (2) з давньоруського культурного шару поселення по вул. Лермонтова і Піщана.

Знахідки ХІ‑ХІІІ ст. з культурного шару та зруйнованого об’єкту багатошарової пам’ятки по вул. Київській (розкопки 2007 р. № 6 на карті-схемі).

Відомості про автора

Квітницький Максим Валерійович – молодший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України.

Загрузка...
Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , ,