ГЕРМАНІВКА-МАТЯШІВКА / УКРАЇНКА - КОЗИН

Інклюзивна освіта на Обухівщині: проблеми і перспективи

Богдан — вихованець другого класу школи у селі Германівка
Богдан — вихованець другого класу школи у селі Германівка

Близько семи років в українській освіті намагаються організувати інклюзивне навчання особливих дітей у звичайних школах. У світі така практика широко застосовується, адже дозволяє майже повністю відмовитися від спецінтернатів.

Про це йдеться у нарисі “Безбар’єрний доступ: як в Україні запроваджують інклюзивну освіту” на Громадському.

Його автори переконані, що у великому місті створити для дитини інклюзивний клас у більшості випадків можливо.

 - Хоча б тому, що навчальних закладів багато, можна підібрати оптимальний. Якщо школа, яку обрали батьки, з якихось причин не може забезпечити навчання особливій дитині, органи освіти за місцем проживання мають запропонувати альтернативу, – впевнені вони.

Разом з тим, “складніше з цим у невеликих містечках та на селі”.

До прикладу, Українка — місто у 20 кілометрах від Києва. На 16 тисяч населення тут дві школи. Обидві цього року мають відкрити інклюзивні класи.

Тамара Дидик — директорка школи № 2. Тут двоє особливих дітей навчаються вдома — до них приходить вчитель. Ще двоє з цього року мають вчитися інклюзивно. Проте пані Тамара наполягає: школа не готова — в класах по 35 учнів, а фахівців-асистентів буцімто немає. Одну маму у школі вже відмовили від того, щоб віддати дитину в інклюзивний клас, зізнається директорка. Хлопчик буде навчатися у реабілітаційному центрі.

 – Батьки приходять і кажуть: «Дайте! Нам положено». Та заради бога — ми ж не проти, але надайте нам фахівців. Ми боїмося опинитися у ситуації сам на сам із такими дітками, — каже пані Тамара і асистентів самотужки шукати не квапиться. Чекає, кого запропонують у районному управлінні освіти.

Натомість неподалік, у невеличкому селі Германівка, класна керівничка сама запропонувала батькам одного з учнів спробувати інклюзивну форму навчання.

 – Вдома, коли з ним спокійно займаєшся, він пише, читає. Старається. А в школі — відволікається. Педагог не може постійно приділяти увагу лише йому. Вона запропонувала нам спробувати пройти оцю всю процедуру. Ми з дружиною погодилися, — розповідає батько малого — Юрій.

Богдан — активний усміхнений хлопчик, дуже товариський. Цього року він перейшов у другий клас.

 – Дітки — вони завжди своєрідні, кожна дитина — особистість. Наш Богданчик — він і п’яти хвилинок не може посидіти. Біля нього сиділа, казала тихенько: отут пиши. Побачила, що треба асистент дитині цій, — розповідає директорка місцевої школи Ірина Мазур.

На отримання всіх необхідних довідок пішло близько трьох місяців. З 1 вересня Богдана на уроках буде супроводжувати асистент-психолог, його адміністрація школи знайшла сама. Пані Ірина переконана: хлопець побуде на інклюзивному навчанні рік — два, наздожене програму і повернеться до звичайного навчання.

 - Сільські школи з ентузіазмом сприймають таку новину. З ними легше співпрацювати саме в цьому питанні. В містах, ну… Ми робимо все для того, щоб діти соціалізувались. І, в принципі, вже зараз школи йдуть нам на зустріч, — каже завідувачка Обухівської районної психолого-медико-педагогічної консультації Ольга Козачун.

Зараз вона підшукує асистентів для дітей, які будуть навчатися інклюзивно. Цього року в районі дев’ять нових інклюзивних класів.

Загрузка...
Tags: , , , , , , , , , , , , , , , ,