Війна

Боєць-інвалід присвятив свій забіг загиблому побратиму з Обухова

Юрій Дмитренко
Юрій Дмитренко

Дмитренко Юрій, учасник Marine Corps Marathon, присвятив свій забіг загиблому під Маріуполем обухівцю Павлу Литвиненку.

Павло Литвиненко
Павло Литвиненко

- Салют, Пашка. Я тут вчора 10 км пробіг. Ага, на протезі. На марафоні, у якому віддають шану загиблим і біжать заради когось. Так, я буду робити й надалі те, що ти не встиг. Бо вважаю, що це правильно. Вибачай вже, обираю що робити на своє вподобання, але, думаю.  ти не проти.  А Андрюха обов’язково стане на ноги. Та він, мабуть, і вижив тільки тому, що ти більшість осколків МОНки взяв на себе. І якось я його затягну на якийсь такий забіг). Привіт всіх хлопцям, передай, що пам’ятаємо. І за тебе сєпарський опорнік хлопці переутюжили з СПГ. А ці 10 км для тебе. Поки тільки 10, але буде більше, – пообіцяв він.

Навіщо цей текст?

 - Не для того щоб ви пустили сльозу чи понили. А просто22555224_1500461476699311_5202788259076753451_n щоб звернули увагу. Я просто нагадую вам про Литвиненка Павла, головного сержанта мого взводу, який загинув 17 березня 2016 року у війні з росією, провоювавши майже два роки. Загинув тоді, коли робив все, щоб відгризти ще один шмат української землі назад. Бо згадувати загиблих треба не тільки в день їх смерті, чи народження. А згадувати треба постійно. Більше імен, і менше статистики. Бо 17.03.16 не було 200того, а був загиблий воїн – Павло Литвиненко. Бо поки ми пам’ятаємо – вони живуть. І повірте мені, Пашка буде жити довго, точно поки буду жити я, і мої нащадки, – пояснив він.

Як повідомляли Хроніки, рік тому, 18 березня,  у ніч на п’ятницю, біля Маріуполя під Гнутовим (Донецька область) у зіткненні з бойовиками загинув обухівець, розвідник Ігор Литвиненко, два бійці отримали поранення.