Джерело: Главком
Дмитро Коваль народився 4 червня 2000 року. Навчався в Обухівській школі №4, згодом здобував фах оператора кіно та телебачення у КНУКіМ. Вирішивши захищати країну, юнак підписав контракт із Національною гвардією України та поєднував службу із заочним навчанням.
З перших днів повномасштабного вторгнення боєць тримав оборону у складі 27-ї Печерської бригади НГУ, пізніше перевівся до 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж». За час служби він пройшов найгарячіші точки сходу України, зокрема брав участь у боях на Харківщині, Луганщині та Донеччині. Дмитро працював зі ствольною артилерією, а також як водій броньованого тягача МТ-ЛБ під щільними обстрілами евакуйовував пошкоджену техніку й поранених побратимів.
У цивільному житті воїн понад усе цінував родину. Навесні 2026 року у подружжя народилася донечка Аделіна. Захисник приїжджав у короткострокову відпустку, аби потримати малечу на руках. 21 серпня дівчинку охрестили — того ж дня родина планувала повінчатися.
У полеглого Героя залишилися дружина Тетяна, синочок Артем та новонароджена донька. Рідні Дмитра Коваля зареєстрували петицію з проханням присвоїти йому високе звання Героя України (посмертно).
