АВТОШКОЛА-ЦЕНТР / Культура

Хто і коли поставив хреста на горі в Обухові? Відповідають документи

DSCN0590Ми досить ретельно описали історію Педини, котру пафосно вважаємо обухівським Сіоном. Згідно з місцевими легендами  під нею селилися перші трипільські колоністи, на ній до цих проявляються образи місцевих “духів гори”, можливо, прабатьків міста. Сьогодні ми розкажемо історію одного з них, запорізького січовика Педана.

***

За інформацією Юрія Домотенка  гора дістала назву від імені козака Педина. Після того, як у 1765 році Катерина II зліквідувала Січ, січовик Педин прибився до Обухова і оселився біля підніжжя гори.

На думку першого обухівського депутата  і краєзнавця Володимира Кулініча правильно вживати форму “ПИдина”. Мовляв, це відповідає особливостям місцевої вимови, а відтак канонічно. Ми переконані в неграмотності подібного твердження, позаяк виводимо назву гори під прізвища «Педан» (від фран. «Педант»). Чия гора – ПедИна. Міняємо наголос і на виході маємо Педину.

Після смерті козака його було поховано на верхівці гори і на могилі поставлено дубового хреста, що простояв півтора століття. Гора стала зватися Пединою.

в 1931 (1936?)  році, коли руйнували Свято-Воскресенську церкву Бердяєва в центрі Обухова, заодно зрубали і спалили хреста на Педині.

В 1971 під час проведення земляних робіт на горі було викопано труну. Пізніше її перезаховали. За словами Домотенка, там було 3 могили: дорослі і дитячі.

В 1991 році місцеві рухівці відновили пам’ятку: на місці поховання козака Педина насипали курган і на ньому поставили різбленого дубового хреста.

Рішення про це прийняв Виконавчий комітет Обухівської міської ради. Цікаво, що оригінал документу написаний української мовою російським шрифтом. Іншого просто не було. Не зрозуміло також, для чого було поєднувати питомо індоєвропейську курганну традиції з символами авраміїстичної релігії (хрест).

Зупинимося на деталях. Побіжно. Нижчі матеріали були надані начальником архівного відділу виконавчого комітету Обухівської міської ради Оксаною Миколаївною Кулик.

Їх три. Рішення “Про відновлення Козацького хреста на горі Пидині”; рукописна історична довідка В.В. Кулінича” про хрест; ескіз хреста, ймовірно, простим олівцем.

IMG_20170503_171515

Отже, почнемо з першого. 26.03.1991 року виконавчий комітет Обухівської міської ради народних депутатів затвердив рішення за №56 “Про відновлення Козацького хреста на горі Пидині”.

 – Розглянувши та обговоривши лист правління районного відділення народного руху України від 19.03. 91 р. про відновлення Козацькогго хреста на горі Пидині, виконком міської Ради народних депутатів відмічає, що Козацький хрест був встановлений на горі Пидині восени 1990 року учасниками народного руу України та громадянами міста на честь 500-річчя Українського козацтва. В березеі цього року невідомими особами він був зруйнований. Щоб не переривалася нитка історичної пам’яті

ВИКОНКОМ ОБУХІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

ВИРІШИВ:

1. Дозволити правлінню районного відділення народного руху України (голова Висота А.М.) відновити Козацький хрест на горі Пидині. Впорядкувати курган Козацької слави і майданчик навколо нього, дотримуватися чистоти і порядку.

2. Копію рішення надіслати правлінню РВ НРУ та в краєзнавчий музей м. Обухова.

Голова викокому Журавель Л.М.

В.о. секретар виконкому Макаренко Т.П.

IMG_20170503_171555

Другий документ, яким поділилися в Обухівському архіві відіграв роль додатка до рішення виконкому. Написана першим депутатом незалежної України Володимиром Куліничем від руки “історична довідка” досить вичерпно розкриває всі крила за спиною у гарпії обухівської історії.

Історична довідка

з приводу спорудження кургану історичної слави

Після зруйнування Запоріжської Січі в 1775 році запорожці, які не захотіли визнавати зверхність російської цариці, почали переселятися на інші землі.

Найбільша частина переселилася на дунайські острови, утворивши там Задунайську Січ. 8 тисяч запоріжців з сім’ями переселилися на територію Австрійської імперії, тепер СРФЮ. А та частина, яка не захотіла поривати з Україною, почала переселятися на територію Правобережжя, яке в той час було під Польщею.

За історичними джерелами ця частина запорожців поселялася в значній мірі по кордону Польщі з Росією. Серед цих поселенців був у запорожець Пидин, який зі своєю ватагою поселився в Обухові.

За переказами обухівських старожилів …. (нерозбірливо), О.О.Чепелика поховали його на горі, яка стала називатися Пидина. На його могилі поставили козацький дубовий хрест.

За свідченням обухівчан в 1931 році хреста на могилі не стало. А в 1970 чи 1971 році при веденні на Пидині земляних робіт трактористи натрапили на домовину, яка була зроблена з тонких дубових дощок.  Рештки були перезахоронені в іншому місці. Про це побіжно повідомлялося в газетній замітці в “Зорі Жовтня”.

Крім того, ще й у повоєнний час на великі свята-гуляння обухівчани сходилися на Пидину. Тому є необхідність збереження гори Пидини як пам’ятки природи та увічнення подій, пов’язаних з ысторичним минулим Обухова.

19/IV-91 р. Кулінич В.В.

І насамкінець – ескіз.

IMG_20170503_171619

Загрузка...
Tags: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,