
«ШИЗОІСТОРІЯ». БАЗА.
Мені завжди було цікаво, чому адепти «альтернативної історії» зупиняються саме на «трипільцях». Більш «прорубані», звичайно, люблять поторохтіти про «аріїв». В більшості своїй вони не відрізняють неоліт від енеоліта, енеоліт від «бронзи», «кукутенців» від «ямників» і тд. Для них всі вони, як казав Семесюк, «арії-аграрії». Прикметно, що для частини цієї публіки десь майже одночасно мешкають скіфи, слов’яни і тд. Іншими словами, метод «шизоісторії», закладений Знойком, живе і процвітає.
Так от, мені завжди було цікаво, чому адепти «альтернативної історії» зупиняються саме на «трипільцях» і не рухаються вниз до, приміром «мезолітичних мисливців Полісся», того, що Залізняк, здається, називав, «Балтійським мезолітичним підгрунтям»?
Ну, або ще глибше - до Межиріцької стоянки мисливців на мамонтів на Черкащині?
***
«МІЙ ДІД НЕ МАВПА»
Як не крути це + кілька тисяч років. Але, ні. Ніхто (з цієї публіки) не хоче мати за пра… дідусів мавпоподібних (як їм здається), брудних і смердючих тіпІв у шкурах. Всі хочуть думати про себе в минулому в романтичних образах, кольорах і смаках (льон, мед, паляниця). Ймовірно, саме «романтизація» не дозволяє їм заглибити штик своєї фантазії у тіло історії.
Це, в свою чергу, робить «шизоісториків» близькими до «біблеїстів». В обох випадках історія починається кілька тисяч років тому. Ну а до того її наче і немає.
***
Спростовує обидва підходи МЕЖИРІЦЬКА СТОЯНКА МИСЛИВЦІВ НА МАМОНТІВ, параметри котрої, як виявилося, теж піддаються переосмисленню.
Отже, ЩО МИ ЗНАЛИ про неї?
1. Одна з найвідоміших пам’яток пізнього палеоліту в Європі, розташована на високому березі Роськи, притоки Дніпра, у сучасній Черкаській області.
2. Була відкрита випадково у 1965 році місцевим мешканцем, який, копаючи погріб, натрапив на масивні кістки мамонта.
3. Подальші розкопки під керівництвом Івана Підоплічка відкрили світу унікальний комплекс жител, збудованих не з дерева, а з кісток великих мамонтів — конструкції, які не мають аналогів у світовій археології за рівнем збереженості та цілісності.
4. На стоянці виявлено чотири великі круглі та овальні споруди діаметром 4–5 метрів, змонтовані з черепів, великих кісток кінцівок і бивнів.
5. Усередині знайдено вогнища, крем’яні знаряддя, фрагменти бивнів, кістяні вироби та прикраси. Поруч розташовано господарські ями, місця обробки кременю, накопичення кісток і сліди сезонних робочих ділянок.
6. Саме тут знайдено знаменитий фрагмент бивня з нанесеною схемою місцевого ландшафту — один із найдавніших можливих «картографічних» образів у світі.
***
ЩО НОВОГО?
Довгий час вважалося, що Межиріч був тривалим зимовим поселенням, де мисливці жили місяцями, готуючи харчі, інструменти й одяг.
Та нове дослідження 2025 року, проведене міжнародною групою під керівництвом археолога Вея Чу, запропонувало переосмислення (https://midgard.news/2025/12/08/uamam/). На відміну від попередніх датувань, що ґрунтувалися лише на кістках мамонтів, учені проаналізували залишки дрібних гризунів з тих самих культурних шарів — матеріал, який дає точніші радіовуглецеві результати.
Отримана хронологія встановила, що найбільша споруда — житло №4 — була збудована й використана приблизно 18 250–17 760 років тому, у найхолоднішу фазу пізнього льодовиков’я.
Межиріч, ймовірно був сезонним укриттям, яке мисливці будували для переживання найсуворіших зим, а не постійним поселенням.
Попри дискусії щодо характеру проживання, стоянка свідчить про надзвичайну адаптивність пізньопалеолітичних мисливців. У степовому середовищі, де практично не було деревини, вони використовували масивні кістки мамонтів як доступний, міцний і теплоізоляційний будівельний матеріал. Конструкції забезпечували захист від вітру, холоду та хижаків; всередині підтримувалась відносно стабільна температура, а товсті стінки створювали ефект «термоса».
***
ВИСНОВКИ:
Як видно, все міняється. Навіть уявлення про таку, здавалося б «канонічну» штуку як український палеоліт. І це добре, хоча, якщо чесно, я заздрю адептам «аріїв-аграріїв» - у них все простіше, чіткіше, статичніше. Як у релігії, формою маніфестації котрої є шизоісторичне мислення.
А Ви жили би у такій хатці?