Археологічні пам'ятки узбережжя Канівського моря: Трипілля в долині р. Красна

Археологічні пам'ятки узбережжя Канівського моря: Трипілля в долині р. Красна
14:29 08.08.2025
Археологічні пам'ятки узбережжя Канівського моря: Трипілля в долині р. Красна
Чайковський Мирослав
Чайковський Мирослав

Продовжуємо огляд археології Трипіллі. Третя, заключна частина – село в долині Красної. Судячи з інфи – негусто, зовсім не густо.

Продовжуємо огляд археології Трипіллі. Третя, заключна частина – село в долині Красної. Судячи з інфи – негусто, зовсім не густо.
***
ГИРЛО РІЧКИ БОБРИЦЯ (ЛІВИЙ БЕРЕГ) — ТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
На східній околиці села, на похилому лівому березі р. Бобриця, біля її гирла виявлено кілька археологічних пунктів. Одне з трипільських поселень, розташоване приблизно за 1 км від гирла річки, було відкрито експедицією Інституту археології ще до Другої світової війни. Більш детальної інформації про нього не збереглося.
У 1960 році під час розвідки у гирлі Бобриці виявлено уламки ліпної кераміки доби бронзи та фрагмент трипільського черепка. У 1993 році фахівці оглянули схили берега річки на північ від мосту (дорога на Халеп’я), проте слідів поселення не виявили. Ймовірно, воно розміщувалося безпосередньо біля гирла річки — в районі будинку відпочинку «Будівельник» або південніше, що підтверджують знахідки уламків трипільського посуду.
***
УРОЧИЩЕ ДОВГИЙ ВИВІЗ — СКІФСЬКЕ ПОХОВАННЯ ТА МОЖЛИВЕ ДАВНЬОРУСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
На південно-західній околиці села, в кутку Кисилівка біля дороги Трипілля–Григорівка, під час земляних робіт у 1928 році було виявлено археологічні матеріали. Біля так званого «Довгого вивозу» розкопано поховання скіфського часу з трьома посудинами. С. С. Магура, який прибув на місце знахідки, зміг зібрати один цілий черпачок. Невідомо, чи походять речі із зруйнованого скіфського кургану, чи були здобуті в інших умовах.
На відстані 60 м від місця поховання виявлено зернові ями грушоподібної форми, в яких знайшли фрагменти слов’янського посуду, кістки тварин, попіл і навіть кістяк дитини віком близько 7 років. Ці ознаки вказують на можливе давньоруське поселення.
***
ТРИПІЛЬСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ НА ПІВДЕНЬ ВІД ТРИПІЛЛЯ
Відкрите В. В. Хвойком на межі XIX—XX століть. Про нього згадується у картографічних матеріалах, опублікованих самим дослідником. Поселення розташовувалося на південній околиці села, на схилах долини річки Бобриця.
Відстань до шляху Трипілля–Жуківці — приблизно 300 м, а до будівель МТФ — близько 300 м на північ і північний схід. У 1 км на південь — злиття річок Мокрої та Сухої Бобриці. Відстань до берега Дніпра — 1,8 км. Після первинного відкриття пам’ятка більше не досліджувалася, її поточний стан збереженості невідомий.
***
ПОСЕЛЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В УРОЧИЩІ ТОПОЛІ
Ще одне трипільське поселення розташоване між Трипіллям і Жуківцями. Відстань від південного краю Трипілля (на північний захід) становить 2 км, а до південного краю Жуківців — 1,2 км. Поселення займає терасу лівого берега річки Суха Бобриця (Івковиця) на відстані 200–300 м від неї та в 1 км на південь від злиття Мокрої й Сухої Бобриці. Від гирла Бобриці до берега Дніпра — 2,5 км.
Ця пам’ятка обстежувалася Трипільською експедицією в 1930-х роках.