Гора, котру зараз називають «Посадовою», колись (можливо і лише частину) – Гамазея (?), по суті – поняття не маю, але дуже хотів би узнати – це так звана «замкова гора», місце, з котрого все починалося і де до цих пір присутні різноманітні форми громадського життя.
А все тому, що зручна. По суті, геологічно, значна частина всіх цих «гір-предків» як стверджує китайський феншуй або «замкових гір» - оточені ярами останці Київського плато, нависаючі над долинами Дніпра чи її приток.
Замкова і її «родичі» у Києві; забув як називається у Василькові; Городок у Безрадичах; Козарів шпиль в Обухові; ця ось у Трипіллі тощо.
Коротко, тут були (і ше трохи є):
1. Літописний Треполь
2. Ранньомодерний замок
3. Базарна площа
4. Церкви і тд
5. Єврейський квартал
6. Ретраншенмент
7. Станція спостережень за метеоритами
8. Пам’ятник комсомольцям
9. Музей
10. Інтернат і тд.
Власне, одних хвартець в різні періоди, як видно, було 3. Водити не переводити (туристів).
***
ЦЕНТР СЕЛА. БАГАТОШАРОВА ПАМ’ЯТКА. ЛІТОПИСНИЙ ТРЕПОЛЬ
ГЕОЛОГІЯ
За 1 км на північ від Дівич-гори розташована садиба школи, музей та пам’ятник загиблим комсомольцям. Цей комплекс займає центральну частину острівного підвищення (висотою до 25 м) на березі Дніпра, що має форму правильного трикутника, повернутого своєю основою до Дніпра. Довжина суцільного урвища вздовж Дніпра становить 800 м, довжина двох інших сторін-катетів — 500 м, висота острівного підвищення — 30 м. Таким чином, загальна його площа становить 12 га.
Західний бік підвищення складається з урвищ висотою до 10 м, південний — плавно спускається до заплави. З заходу територія омивається річкою Красною, з півдня була захищена її рукавом (можливо, штучним), який нині засипаний.
ТРЕПОЛЬ
У часи Київської Русі на цьому підвищенні розміщувався літописний Треполь. З другої половини XII століття місто стало центром невеликого удільного князівства. Після певного занепаду у XVI—XVII ст. Трипілля знову відіграє помітну роль у житті Київщини (перша згадка — 1500 р.).
В описах кінця XVII ст. згадуються кілька ліній укріплень Треполя. Деякі з них збереглися до середини XIX ст. Зараз майже вся площа укріплення зайнята садибами села, що негативно впливає на збереження культурного шару городища й ускладнює його вивчення. Пізньосередньовічні укріплення, ймовірно, лише поновили давньоруські.
Наявність кількох ліній валів свідчить про існування у давньоруському Треполі дитинця й посаду зі своїми укріпленнями. Про складну систему фортифікацій того часу свідчить і згадка у літописі про водяні ворота в місті. Укріплення Трипілля не вивчались і, ймовірно, були повністю зруйновані. Поселення на місці майбутньої фортеці, ймовірно, виникло ще у Х ст., на що вказує знахідка мідної візантійської монети Романа І (919—944) на березі Дніпра.
Давньоруський Треполь майже не обстежувався. У 1934 р. до археологів потрапила давньоруська кераміка та частина амфори XII—XIII ст., викопані під час будівництва кінотеатру на Базарній площі.
Під час обстеження підвищення у 1960 р. біля школи було зібрано давньоруську кераміку. В зрізі вулиці-узвозу зафіксовано котлован житла: довжина — 4,5 м, глибина — 0,5 м. У заповненні котловану знайдено кераміку, кістки тварин, уламок жорна.
***
ЗАМОК
На початку 1980-х років у розрізі траншей зафіксовано культурний шар потужністю до 2 м з матеріалами XII—XIII та XVI—XVII ст. Щодо пізньосередньовічного життя Трипілля, маємо кілька важливих свідчень. Так, у 1925 р. М. О. Макаренко бачив в обвалі круті мури, складені з цегли та вапняку. На півдні підвищення помічено великі чотирикутні провали. Під час розвідки 1960 р. О. Юра оглянув залишки кам’яних оборонних мурів з цегли XVI—XVII ст.
Якщо ці свідчення буде підтверджено археологічно, Трипільський кам’яний замок можна вважати найпівнічнішим по Дніпру в межах України (нині — замок у Чигирині). Не виключено, що залишки мурів — це залишки інших споруд: церкви, палацу тощо.
Біля школи зберігається значна незабудована площа, яка може стати об’єктом археологічних розкопок. Лише такі дослідження дозволять встановити час появи поселення на місці фортеці та виявити можливі ще давніші пам’ятки на цьому підвищенні.
