Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Вчені з університетів Ґеттінгена та Касселя вважають, що нові моделі землекористування здатні одночасно вирішувати кілька світових криз — зміну клімату, втрату біорізноманіття, соціальну нерівність і продовольчу нестачу. У дослідженні, опублікованому в Nature Reviews Biodiversity, вони описують концепцію «багатофункціональних ландшафтів», які можуть поєднувати виробництво їжі, збереження природи й покращення якості життя людей.
Такі ландшафти створюють мозаїку лісів, пасовищ, орних земель і населених пунктів, які співіснують у єдиній екосистемі. Дослідники наводять приклади традиційних практик — агролісівництва й випасу худоби, — а також сучасних підходів, як-от міські зелені зони та відновлення заболочених територій.
Один із найперспективніших методів — «палудікультура», тобто вирощування культур на вологих торфовищах, яке поєднує біомасу для їжі та будівництва з відновленням водно-болотних екосистем і накопиченням вуглецю.
На думку авторів, успіх можливий лише за міжсекторальної співпраці — між аграрною політикою, охороною природи й міським плануванням — і за підтримки нових фінансових моделей, що стимулюватимуть сталий розвиток і збереження довкілля.
