БОБРИ НА КРАСНІЙ І ПТАШНИКИ В ОБУХОВІ
***
БОБРИ ЯК РЕСУРС
В головному обухівському документі кінця 16 – поч. 17 ст, т. зв. «Книзі київського підкоморія» одним із елементів тодішньої «шляхетської економіки» вказані «бобри на Красній».
Цей вираз проходить рефреном через претензії Дідковичів-Трипільських до своїх сусідів, обухівських, зокрема.
Перше, що мені прийшло в голову це слово «Красна». Чому саме річка Красна, а не, приміром, Стугна, чия заплава співпадала з паводковим руслом Дніпра і була, ймовірно, значно ширшою, ємніснішою? (читав, що до 500 метрів).
Більшою, значить придатнішою для бобрів, котрим мало бути зручно по чисельним протокам і болотам нижньої течії Стугни.
***
ЯК ЦЕ МОГЛО БУТИ
Потім я подумав і зрозумів, що:
1. Дідковичам-Трипільським належала відносно невелика правобережна смуга нижньої течії Стугни +- від сучасної «картонажки» до мосту на Українку.
2. Все інше (від Обухова і вище за течією правим берегом і весь лівий берег) був не їхнім. Попри мої уявлення про величезну реліктову заплаву вже тоді вона містила певну кількість хуторів. Котрі, очевидно, не сприяли бобровому спокою.
3. Крім того, я не зовсім правильно уявляю собі тодішнє життя в долині р. Красна. Да, в 16-17 столітті люди жили в її гирлі, у Трипіллі. Але нижче по течії до сучасного Красного, Григорівки, а радше – Германівки, особливого двіжа не було. Хоча би тому, що ні ресурсів, ні потреби ніхто не мав. До Острозьких. Вони почали продуману колонізацію нижньої течії річки наприкінці 16 ст.
4. Тому, ймовірно, до них ці "добра" пустували і використовувалися як «уходи». В тому числі для ловлі бобрів.
5. Додатково можу зауважити, що неподалік від Красної тече річка Бобриця, чия назва вказувала на домінуючий в її басейні вид.
***
ВЕРСІЯ
Вона дуже проста: це зараз долина Красної – голий і заставлений приватним сектором, пейзаж. Ймовірно, тоді він містив заплавні або інші ліси (пр, дехто вважає, що Бобриця це Бориця, від «бір»). Приміром, як сусідня "Деревенная пуща" (зараз с. Дерев'яна).
Відтак, бобрів було багато. Принаймні, до 17, можливо, 18 століття, коли колонізація пішла швидше і їх ареал спочатку суттєво звузився. Ну а потім і зник.
***
МИСЛИВСЬКІ ПРІЗВИЩА
Перший документ, котрий дає уявлення про населення Обухова початку 17 ст. це "Люстрація Обухівського замку" 1618 року.
Я вже розглядав прізвища його мешканців на предмет ймовірного роду занять. Так от, "мисливців на бобрів" там наче немає. Але є людина з прізвищем "Пташник".
Можливо, воно стосується догляду за свійськими птахами. Втім, відкриті джерела пропонують і іншу версію, згідно з котрою "пташник" це рід мисливських занять.
***
РІЧЕЧКИ
Ну і насамкінець. Ми звикли до дамб на річках і величезних озер, утворених ними. Але якшо подивитися на природній стан русла виявиться що все значно скромніше.
Стугна, пр, в ширину була метрів 5-6. Такою ж або і меншою - тодішня Красна. На фото не вона, але, думаю, виглядало все приблизно так само: повільна річка, боброва гать, заплавний ліс довкола.
