Попри те, що минуло більш ніж 20 років ситуація в Обухові і біля нього (села старого району) не дуже змінилася. Відтак, наведений у книжці перелік можна вважати майже канонічним.
Для початку зроблю невеликий екскурс, потім список і карти.
***
Отже, згідно з авторами, КОНТЕКСТ був наступним:
1. Черняхівці любили хороші, чорноземні грунти. Північна межа їх ойкумени - лісостеп. На Поліссі їх вже немає.
2. Місце розташування селищ – береги річок і струмків. Були наземні житла і напівземлянки.
3. Мертвих ховали у безкурганних могильниках. Клали головою на північ чи захід або кремували. Зустрічаються сліди «тризни» і кенотафи.
4. Займалися сільським господарством, вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, боби, горох. Використовували залізні наральники, коси, серпи і ручні ротаційні млини (камінь до 50 см).
5. Займалися тваринництвом, мало полювали. 40% - ВРХ, 25% - дрібна і свині, решта – коні.
6. Займалися металургією (плавили) і ковальством (кували).
7. Використовували гончарне коло, ручну ліпку і двоярусний випалювальний горн.
8. Торгували з античним світом. Про це крім іншого свідчать жорна з вулканічного тофу. Торгівля впливала на розвиток грошових відносин, відомі сотні скарбів тих часів.
9. На рубежі ІІ–ІІІ ст починається переселення племен вельбарської культури. Етнічною основою її були готи – народ північногерманського походження. Саме в цей період складається черняхівська культура. Імовірно, її історичним відповідником була так звана “держава Германаріха”.
10. На ІІІ–IV віків черняхівські племена займають лісостепову Правобережну Київщину та вузьку смугу вздовж лівого берега Дніпра.
11. Попри «готський стержень» населення черняхівської культури не було етнічно однорідним. До неї входили слов’яни, сармати, елінізовані скіфи, гето-даки.
12. В 5 ст. нашої ери черняхівська культура гине під ударами гуннів.
***
З ЦІКАВОГО:
1. Ще до Кравченко у 1970-х в 1959 перші 4 тілопокладення виявив у могильнику біля с. Дерев’яна (сьогодні Обухівська громада) Е.О. Симонович.
2. В поселенні Обухів I виявлені і наземні житла і напівземлянки.
3. І в Дерев’яній, і на Обухів I виявлені обгорілі зерна і їх сліди у глині.
4. В Обухові I виявлені залишки залізоробного горна і тиглі для лиття кольорових металів.
5. Кераміка на Обухові I переважно біконічної форми, що має відображення у сусідньої (за кількасот метрів) київської культури (Обухів 2, 3).
6. На Обухів I знаходили накінечники списів, частини обладунків і тд
7. Римські монети знайдені в н.пунктах Верем’я, Григорівка, Козіївка, Козин, Обухів, Гудимівка, Трипілля.
***
Далі навожу короткий перелік ПОСЕЛЕНЬ в межах старого Обухівського району:
1. Великі Дмитровичі, Витачів, Григорівка, Долина, Застугна, Красна Слобідка, Гудимівка, Щербанівка - поселення
2. Дерев’яна – поселення і могильник;
3. Жуківці, Копачів, Старі Безрадичі, – 2 поселення;
4. Малі Дмитровичі – 4 поселення
5. Обухів – поселення і 2 могильника. Один з них на Яблуневому.
