Це
1. «Книга Київського підкоморського суду 1584 – 1644».
2. «1618 р. Інвентар й опис маєтностей замку й двору Обухова й волості із переліком жителів містечка Обухова, а також сусідніх сіл Слободи й Старого Обухова».
3. «Реєстр Війська Запорозького 1649 року, Обухівська сотня».
4. «Рум'янцевський опис Малоросії 1765—1769», розділ про Обухів.
Далі документів стає більше, всіх цих переписів, метрик, казок і тому подібної бюрократичної імперської рутини. Але, найцікавіші ці 4.
Їх важливість важко переоцінити, оскільки вони дають змогу в межах раннього модерну і протягом 200 років:
ГЕОГРАФІЯ
… Змоделювати географію долини Обухова, процеси її заселення. Вони, як виявилося, мали нелінійний характер: як географічно так і популяційно, і відзначалися стрибками з одного боку долини на інший; кількома спустошеннями і перезаселеннями тощо.
Історична географія Обухова дозволяє визначити появу і розростання ресурсної бази населення, котра характеризується освоєнням лугової частини заплав з одного боку; і розорюванням степових вододілів довкола долини, з іншого. Ці процеси добре видно під час порівняння вищевказаних документів, зокрема, кількості «огосподарених» урочищ, млинів тощо.
Умовно кажучи, якщо у 17 ст той чи інший курган на вододілах біля Обухова є маркером шляху, то у 18 це вже або територія сінокоса, або оранка.
Топоніми – цей географічний скелет Обухова, котрий росте протягом його історії. Вони – його поселенський, господарський і до певної міри духовно-метафізичний кістяк, котрий дозволяє фіксувати міграції genius loci, духа долини (шутка).
Читати:
1. ЯК ЗАСЕЛЯВСЯ ОБУХІВ. ПРОТОМОДЕЛЬ
2. ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР ОБУХОВА СЕРЕДИНИ 18 СТОЛІТТЯ: ДЕ ЖИЛИ, А ДЕ - НІ. ВИ ЗДИВУЄТЕСЯ
***
ДЕМОГРАФІЯ
… Ці документи дозволяють зафіксувати і проаналізувати процеси зникнення, заміни, зростання і тд населення. Я вже писав, що, приміром, прізвища в «Замковому інвентарі», «Козацькому реєстрі» і «Румянцевському переписі», за невеликим виключенням не мають між собою нічого спільного. Таке враження, що це різні групи людей, що цілком можливо, враховуючи осадження Обухова Острозькими в кінці 16 ст; періодичне спустошення протягом 17 ст; поновне заселення Мокієвським на поч. 18 ст і тд.
В Румянцевському переписі приміром, кількість «понаєхавших» більша за кількість «місцевих». І це явище, котре супроводжує процеси колонізації долини Кобрини як мінімум, з «бронзи», за одним і тим самим принципом:
1. Колонізація;
2. Загибель під впливом зовнішніх факторів (спочатку кочовиків, потім повстань і війн);
3. Нова колонізація (іншим народом або іншою українською популяцією.
Варто сказати, що стабілізація цього процесу так і не відбулася. Більше того, останні 100 років частота міграцій в Обухів і з нього зросла. Приміром, після Другої Світової, починаючи з 70-х 20 ст. до Обухова приїздять з усіх усюд. Зараз це біженці зі сходу і півдня. Паралельно з цим потоки обухівської міграції вливаються у київське море.
Людський капітал Обухова – величина дуже динамічна і змінна. Є вірогідність, що на її території досі мешкають родини тих, кого 500 років привів з Волині Януш Острозький. Але допоки генетичні дослідження не зафіксували оних, хай це припущення буде моєю фантазією. «Стара кров» - поняття складне, одними лише прізвищами із «Замкового інвентаря» її не підтвердиш. Ну і я майже впевнений, що якщо такі родини, точніше, носії y-хромосоми всіх цих «мисників» і «пащенків» досі є, їх дуже мало.
Читати:
1. КАТАСТРОФИ В ІСТОРІЇ ОБУХОВА: ЯК ЦЕ БУЛО І ДО ЧОГО ПРИЗВЕЛО
2. ОБУХІВСЬКІ ПРІЗВИЩА ЯК МАРКЕР ТЕРИТОРІЇ І ПОШУК "СТАРОЇ КРОВІ"
***
ГОСПОДАРСТВО
... Попри свій умовно автономний характер вона напряму пов’язана з географією долини Кобрини і наявним в ті чи інші часи людським капіталом з його навиками.
Хтось століттями не злазив з високих мисів над Кобриною і її допливами, орав тераси біля дому і пас худобу під ними
Інші ховалися на терасах між мисами і заплавою, навчені гірким досвідом шукали прихистку між густої рослинності.
Головний момент, котрий на мою думку, супроводжує процеси господарського освоєння території полягав у двох процесах:
1. Насильницькому переселенні («перегоні») залежного селянства, котрими осаджувала південну Київщину у 16-18 ст шляхта.
2. Автономних міграційних процесах, зокрема, у 18 ст, завдяки котрим до Обухова проникали носії різноманітних ремесел. Згідно з тим же «Румянцевським переписом» гончарі, ковалі, кравці, шевці, слюсарі і тд Обухів середини 18 ст. були «понаєхавшими».
Саме вони принесли в Обухів всі ці «пірники», «рушники», «гончарку» і тому подібні міфологізовані сьогодні і повсякденні у 18-19 ст. побутові артефакти.
Саме географічна доступність і зручність Обухова сприяла проникненню в нього нових людей і ремесел, трендів, як кажуть зараз.
Саме вони, приміром, євреї, здійснили модернізаційний ривок у 19 ст, результатом котрого стало зростання економічної ємності Обухова і його перетворення на «містечко» (формально і по суті).
Читати:
1. ПОНАЄХАВШІ, ПАСІЧНИКИ, ХАБАРНИКИ, СИФІЛІТИКИ "ДЕРЕВНИ ОБУХОВКИ" В СЕР. 18 СТ. БОНУСОМ – ПЕДИНА
2. ЄВРЕЇ І ЇХ РОЛЬ У МОДЕРНІЗАЦІЙНОМУ РИВКУ ОБУХОВА В 19 СТ.
***
ІСТОРИЧНА ФОРМУЛА ОБУХОВА: ЛАНДШАФТНІ ОСОБЛИВОСТІ + ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ + РЕСУРСНА БАЗА
