ПРИВИД УКРАЇНСЬКОГО ВІСКІ
Останнім часом як починаючий винокур я спостерігаю цікаве соціальне явище. Зараз всі, хто ферментує чи жене ударилися в бочки. Так, наче без них алкоголь просто помре. Більше того, всі разом почали гнати зернові дистиляти.
Відтак, сучасний український крафт це повний РОЗРИВ з традицією.
1. Замість замазаних тістом чанів схожі на космічні кораблі аламбіки;
2. Замість буряка, мелясу і цукру – жито, пшениця, ячмінь і кукурудза.
3. Замість сулій – закордонні бочки з-під хересу, мадери і тому подібного ферментованого винограду.
Питання, котре мене цікавить просте:
… чому українці з їх хліборобським культом і ще донедавна терпимими запасами дуба не виробили власної віскі-традиції?
Варіантів відповіді мало, точніше вона одна: всьому виною цукровий буряк і цукроварні, котрими засадили в тому числі Київщину у 19 ст. Доступність цукру і простота процесу винесли в одну калітку всі ці «хлібні вина» і тому подібні «старки».
Гнати з цукру швидко, легко і приємно. Не треба мучитися з солодом, все бродить, під час перегонки не пригорає і тд. Ну, і ще – попри хліборобський статус краю земельки у селян шо до 1861, що після нього було малувато. А дітей багатувато. Тому гнати з хліба було западло.
***
ОБУХІВСЬКА БУХІЧКА – ЗАДОКУМЕНТОВАНЕ ЯВИЩЕ
Шо стосується документальних підтверджень обухівського винокуріння, їх більш ніж досить. Ні, там немає маячні про «тридцятирічні меди» або «старки» (залитий у бочки дистилят).
1. Є згадки про солод на обухівських млинах початку 17 ст. Мед, пиво і горілку (в оригіналі «gorzałka»). Були пивниця і шинок. А це значить, що частину солода ферментували на пиво, а частину – потім переганяли на горілку. Що мається на увазі під терміном «мед» важко сказати. Але, думаю, все ж продукт ферментації. Бо гнати з «бортного» меду дорогувате задоволення.
2. В середині 18 ст в Обухові вже 2 шинка, десяток млинів і розорані вододіли як в бік Стугни, так і в бік Красної. Результат – «винокурня на 2 котла, за рік викурює 486 відер, хліб свій».
3. В 19 ст. винокурінням і збутом бухічки займаються Бердяєви. Інколи складається враження, що Верхній і Нижній стави на Піщаній вони вирили саме з цією метою. Їх винокурні є на карті 1847 року, чого не скажеш про шинки, кількість котрих зростає до 6.
***
ТАРА У КРАВЧЕНКА
На світлинах 1950-1960 найвідомішого обухівського фотографа Петра Кравченка є різноманітні пляшки, сулії, графінчики, гранчаки, баночки. Але, мене цікавить бочечка.
Я розумію, шо це не моя 3-літрова, середнього випалу з цукровим самогоном. Тим цікавіше, шо це.
ПИТАННЯ:
Що могло бути у ємності, схожій на дерев’яну діжечку на світлинах Кравченка в середині 20 ст?
ПС. На фотах їх 2. Маленька горизонтальна і велика вертикальна. Хоча, обидві, мені здається, для рідини.
