Джерело: phys.org
Міжнародна група науковців за участі професора Стівена Райхера зі Школи психології та нейронауки Університету Сент-Ендрюса підготувала новий робочий документ Світового банку, присвячений механізмам формування колективної ненависті та способам її подолання. Дослідники, об’єднані Канадським інститутом передових досліджень (CIFAR), описали самопідсилювальний «цикл ненависті», який поглиблює поділи в суспільстві й загрожує соціальному добробуту та економічному розвитку.
Автори доводять, що ненависть не є неминучою частиною людської природи — вона системно вибудовується, мобілізується та виправдовується. «Цикл ненависті» складається з чотирьох ключових елементів: інтерпретації історії як доказу існування «вічного ворога»; формування контексту, у якому певні групи постають конкурентами й загрозою; ролі політичних лідерів і медіа у створенні наративів ворожнечі; а також морального виправдання ненависті як нібито необхідної для захисту «наших цінностей». Такий механізм веде до зростання упереджень, дискримінації та дегуманізації, а в крайніх випадках — до насильства.
Науковці підкреслюють, що міжгрупова ненависть тісно пов’язана з траєкторіями розвитку суспільств. Економічні рішення або інституційні реформи, які сприймаються як несправедливі, можуть активувати або прискорити цей цикл. Водночас сама ненависть підриває довіру, послаблює інституції та руйнує співпрацю ще до того, як конфлікт стає відкритим. Тому соціальний прогрес, на думку авторів, слід вимірювати не лише економічними показниками, а й якістю міжгрупових відносин та рівнем інклюзивності.
Серед запропонованих заходів — інклюзивні підходи до викладання історії в школах, підтримка міжгрупових контактів і співпраці, відповідальне лідерство та медіанаративи, що формують ширше відчуття «ми», а також розвиток емпатії й гуманізації. Найефективнішими вважаються багаторівневі стратегії, які одночасно охоплюють психологічний, інституційний, економічний і політичний рівні. Професор Райхер наголошує: якщо ненависть створюється людьми, то за умови розуміння її механізмів вона може бути подолана — через співчуття, співпрацю та свідомий вибір на користь солідарності.
