Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Фермери та лісівники по всій Європі діляться сталими біоорієнтованими практиками й технологіями, демонструючи, як поєднання місцевого досвіду та європейської співпраці може прискорити перехід до «зеленішого» майбутнього.
Міхаліс Геніцаріотіс, колишній продавець, який став оливковим фермером у грецькому регіоні Халкідіки, називає фермерство своєю «другою життєвою стежкою».
На відміну від людей із сільськогосподарською освітою, Міхаліс почав займатися фермерством після фінансової кризи 2008 року, коли багато хто був змушений кардинально змінити життя.
Шукаючи стабільності, він обрав вирощування оливок — цінної культури і символу регіону.
«Я хотів займатися тим, що ми добре вміємо вирощувати в Греції, але зробити це краще», — каже він.
Його мета — повний перехід на органічне землеробство, без хімічних добрив і пестицидів.
Він отримує підтримку від мережі експертів, фінансованої ЄС, що об'єднує Чехію, Грецію, Ірландію, Італію, Польщу та Іспанію. Ця мережа, створена у 2023 році, допомагає фермерам та лісівникам переходити на сталі біотехнології.
Посилення ролі фермерів
Кармін Хірон Домінгес, іспанська біологиня та спеціалістка з біоекономіки, координує команду BBioNets і пояснює: «Ми не створюємо нові технології — ми поширюємо вже наявні практики біоекономіки, які працюють у різних частинах Європи».
Команда працює разом із Групою досліджень біоекономіки з Університету прикладних наук Манстера (Ірландія), зосереджуючись на перевірених місцевих рішеннях, які можуть стати в пригоді іншим регіонам.
Проєкт працює через місцеві мережі FAN (Forest and Agriculture Networks), що об’єднують фермерів, лісівників, консультантів та політиків. Вони разом визначають регіональні потреби, розробляють і тестують нові рішення.
«Ми не хочемо винаходити колесо наново. Ми хочемо, щоб хороші практики стали доступнішими», — каже Домінгес.
Усе це відповідає стратегії ЄС щодо розвитку біоекономіки — вона передбачає використання відновлюваних біоресурсів (культур, лісів, водоростей, органічних відходів) для створення їжі, матеріалів, енергії та послуг. Оновлення цієї стратегії заплановане до кінця 2025 року.
Старі проблеми — нові інструменти
У Греції ключовим партнером BBioNets є Американська сільськогосподарська школа (AFS) у Салоніках, яка навчає фермерів новим методам та підтримує освіту у сфері агроекології.
Завдяки підтримці AFS, Міхаліс навчається компостувати органічні відходи для створення натуральних добрив.
«Раніше я просто залишав гілки після обрізки гнити на полі, а тепер змішую їх із побутовими відходами та використовую мікроорганізми для компостування», — пояснює він.
Він уже думає про співпрацю з іншими фермерами регіону. У Халкідіках, де вирощування оливок поширене, колективне управління біомасою може принести нову вигоду.
Команда BBioNets вже задокументувала 113 біоорієнтованих технологій і створила онлайн-інструмент для підбору рішень під конкретні регіони.
Серед прикладів — перетворення залишків яблук на компостовану упаковку в Польщі, ферментація соломи, деревини і трав для створення біоенергії в Німеччині, та обробка конопель бактеріями замість хімікатів в Італії.
Масштабування і фінансування
Попри зацікавленість і перші успіхи, для масштабування необхідні не лише знання, а й фінансування, чіткі правила та політична підтримка.
З 2023 року фермери в ЄС можуть отримувати додаткове фінансування за екологічні методи, включно з компостуванням і переробкою біовідходів, завдяки новим нормам спільної сільськогосподарської політики.
Але паперова тяганина створює бар’єри. Як зазначив дослідник Дімітріос Мустакіс із AFS, багато фермерів не можуть самостійно розібратись у складних правилах.
«Фермерам потрібні не лише гроші — їм потрібна зрозуміла система та підтримка», — каже він.
Команда BBioNets збирає досвід із шести регіонів і формує конкретні політичні рекомендації, щоб полегшити доступ до інновацій та посилити державну підтримку.
Відкритий доступ
Результати досліджень будуть доступні для всіх. «Це наша обіцянка», — говорить Домінгес. «Платформа, каталог, освітні матеріали — все буде у відкритому доступі».
Для малих фермерів фінансова стабільність та передбачуваність — ключ до виживання. Чи переймуть оливковий бізнес сини Міхаліса (10 і 8 років), він ще не знає.
Але він планує й далі вирощувати оливки і знання — й колись продавати олію під власним брендом.
«Може, один із синів буде вирощувати, а інший — займатись продажем», — мріє фермер.
