***
ПРОБЛЕМАТИКА
1. Пасічницькі будівлі тривалий час залишалися малодослідженою сферою матеріальної культури.
2. Увага дослідників зосереджувалася переважно на:
- бортництві як промислі;
- побуті бортників;
- формі вуликів.
Архітектурні комплекси пасік помилково вважалися одноманітними.
Архівні й польові матеріали доводять, що пасічництво сформувало різноманітні будівельні типи, зумовлені природними умовами, технологіями та формами господарювання.
***
ОСНОВНІ ГРУПИ ПАСІЧНИЦЬКИХ СПОРУД
У розвитку пасічницьких будівель виділяються:
1. Тимчасове житло бортників
2. Будівлі для зимівлі бджіл і захисту від хижаків
3. Робочі осередки пасік і стаціонарні комплекси
До них додатково належали:
- місця стаціонування вуликів;
- господарські приміщення;
- сховища меду, воску, інвентарю.
4. Найдавніші форми: курені-напівземлянки (IX ст.)
- Пов’язані з раннім лісовим бортництвом.
- Використовувалися як:
1. тимчасове житло;
2. місце переробки та зберігання продуктів.
5. Конструкція:
- заглиблення в ґрунт;
- дах з гілля, дерну, землі;
- природний захист від негоди.
Функціонували сезонно, але часто ставали осередками постійного заселення.
Сприяли освоєнню нових територій.
***
КУРЕНІ ЯК СЕЗОННІ ЖИТЛА ПАСІЧНИКІВ (XIV–XV СТ.)
Поява пов’язана з формуванням лісових пасік як господарських одиниць.
- Розміщувалися при вході на пасіку.
- Типи:
1. односхилі (простішi, для однієї особи);
2. двосхилі (складніші, для кількох осіб).
- Матеріали й покриття різнилися за регіонами:
3. Полісся — дерен, сіно;
4. Слобожанщина — очерет;
5. Карпати — гілки, кора.
- Використовувалися для:
6. проживання;
7. топлення воску;
8. зберігання знарядь.
***
ФОРМУВАННЯ ПАСІК ЯК СТАЦІОНАРНИХ ОСЕРЕДКІВ
- Пасіка в староукраїнському значенні — вирубана ділянка лісу для бджільництва.
- Створення пасік було свідомим і необхідним процесом, а не випадковістю.
- Причини:
1. віддалення медоносів;
2. складність охорони розкиданих гнізд;
3. потреба в колективному догляді.
- Формуються пасічницькі осередки з:
4. куренями;
5. огорожами;
6. захисними спорудами.
- Власники:
7. великі землевласники;
8. монастирі;
9. козацька та міщанська верства.
***
КОЧОВІ ПАСІКИ
1. З’являються з удосконаленням переносних вуликів:
- довбанки;
- бездонки;
- сапетки.
2. Пасічники:
a. об’єднувалися в спілки;
b. перевозили вулики волами;
c. стаціонували 1–3 сезони.
3. Кочові пасіки вимагали:
a. нових форм житла;
b. охорони;
c. сезонних комплексів.
***
ОМШАНИКИ — БУДІВЛІ ДЛЯ ЗИМІВЛІ БДЖІЛ
Виникають як відповідь на потребу збереження бджіл узимку.
1. Типова конструкція:
- напівземляна;
- глибина до 1,5 м;
- двосхилий або покатий дах;
- вентиляційні отвори (продухини).
2. Забезпечували:
- стабільну температуру;
- захист від морозів.
3. Поширені регіони:
- Слобожанщина;
- Поділля;
- Середнє Подніпров’я.
4. Аналоги:
- бурдеї;
- льохи;
- стебники (Західна Україна).
***
ПАСІЧНИЦЬКІ КОМПЛЕКСИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ
1. Пасіки включали:
- житло;
- комори;
- омшаники;
- столярні;
- господарські приміщення.
2. Часто функціонували як тимчасові поселення.
3. Використовувалася наймана праця.
4. Монастирі відігравали значну роль у розвитку пасік.
***
ПАСІЧНИЦЬКІ КОМПЛЕКСИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ
Полісся:
- висячі пасіки;
- лежаки на деревах;
- мінімум будівель.
Карпати:
- замкнені пасіки-ґражди;
- захист від ведмедів;
- складні зрубні конструкції.
Закарпаття, Гуцульщина, Бойківщина:
- «пчолники»;
- однорядні пасіки;
- спеціальні льоткові прорізи.
***
ЗАНЕПАД ЛІСОВИХ ПАСІК І ПЕРЕХІД ДО ДОМАШНІХ
Початок XIX ст.:
- скорочення лісів;
- занепад бортництва.
Виникають городні (домашні) пасіки:
- біля обійсть;
- з високими тинами.
- Втрачається потреба в багатьох комплексах,
але омшаники зберігаються.
- Пасічницька діяльність інтегрується в селянське господарство.
***
Висновок
- Пасічництво сформувало розвинену систему будівель і комплексів.
- Архітектурне розмаїття було:
1. функціональним;
2. регіонально зумовленим;
3. адаптованим до природи.
