Важко сказати, коли він виник. Я, за звичкою, схильний звалювати все у 19 ст, максимум, початок, 20. Не тому, що це зручне місце, а тому що іншої полички у мене немає.
Так ось. В моєму архіві вже пару років валяється дивний запис з журналу «Зодчий», 1885 року, № 41. В уривку описано новини з різних місць (Бердичів, Ізмаїл, Одеса, Обухів).
Зокрема, там написано про те, що в «м. Обухові… перед будівлею місцевої палати буде встановлено бюст Катерини II на честь сторіччя заснування лікарні».
Запис у всіх відношеннях дивний, оскільки
1. Я не знав, що тоді в Обухові була лікарня. Ну ок, я багато чого не знав і не знаю.
2. Я не знав, що їй може бути 100 років! Ну ок, я багато чого не знав і не знаю.
(хоча, наче в Румянцевському переписі 1766 року є шось про шпиталь)
3. Я не знав, що в імперії кінця 19 ст був культ цариці, котра померла 100 років тому. Ну ок, я багато чого не знав і не знаю.
А взагалі, в цьому оголошенні дивне ВСЕ. Настільки, що мені здалося наче це не наш Обухів. Втім, якщо наш, це до певної міри пояснює ймовірність виникнення чи функціонування міфів про царицю.
Станом на сьогодні мені відомо 3,5 казки.
***
1 і 2. «ЦАРИЦЯ-ЖЕРТВА»
1. Польсько-український історик 19 століття Руліковський, котрий в цілому любив трохи прибрехати (інколи сильно, приміром, в історії про Обуха і Лукавицю) розповідав, як в 1787 році обухівці пограбували Катерину біля Віти.
2. Надія Сокол, про інтерв’ю з котрою я писав, згадує про все ту ж «банду Філоненків», котра пограбувала Катерину, через шо село почали називати Злодіївкою. Сталося це біля «биків» на Дніпрі, коли будували залізничну дорогу.
Для чистоти експерименту відзначу, що пограбувати імператрицю у 18 ст. можна лише у фільмі 20 ст. А перша в імперії залізниця була збудована за півстоліття після смерті Катерини і не в Україні. Залізниця ж, про котру каже інтерв’юерка будувалася в 1911-1914, через 100 років після її смерті. Але, міфологічна свідомість стискає час наче дитина в’юна і не випускає навіть якщо той ображено пищить.
Очевидно, шо обидві історії, і обухівська, і з Українки, не мають під собою жодного історичного підгрунтя і є місцевим різновидом чогось ширшого, регіонального.
***
3. «КАТЕРИНА І СІЧ»
Третя історія питомо обухівська і до цих пір є популярною в певних колах. Її суть в тому, що Катерина «розігнала Січ», після чого в Обухів прибився козак Педина. Я писав, що урочище Педина згадується як мінімум на 10 років раніше ніж відбулася деконструкція Січі.
***
0,5. «ЦАРИЦЯ-ЯХТСМЕНКА»
Ну і половинка. Це, впевнений, також місцевий відголосок чогось регіонального. Міф про колишню «повноводність» місцевих ручаїв, котрий в першій частині містить «згадку бабиної баби про знайдений якір і барлину (баржу)», а в другій, для закріплення – «саму царицю, котра пливла по ній». Як її звали догадатися не важко.
***
Літературка:
1. КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ОБУХІВСЬКИХ МІФІВ: БАТЬКИ-ЗАСНОВНИКИ, СУДОХОДНІ РІЧКИ І ТАЄМНІ ПЕЧЕРИ - https://surl.li/ncnljx
2. ПЕДИНА В 1766 РОЦІ. ПЕРША ЗГАДКА (!), КУПА ЗАГАДОК - https://surl.li/vnvcqo
малюнок: Дніпро того часу. Можливо, вид з лівого берега на Лавру.
