Саме тому в окремих клінічних ситуаціях лікар може рекомендувати додаткові методики, які допомагають підвищити шанси на настання вагітності. Однією з таких технологій є хетчинг ембріона при кріоперенесенні.
У МЦ «Мати та дитина» ця процедура застосовується за чіткими показаннями та проводиться в умовах ембріологічної лабораторії з контролем кожного етапу підготовки до перенесення.
Кріопротоколи сьогодні використовуються все частіше, адже сучасні методи заморожування дозволяють зберігати ембріони без суттєвої втрати їхнього потенціалу. Це дає можливість перенести ембріон у цикл, який є сприятливішим для імплантації.
Кріоперенесення може бути рекомендоване, якщо:
Фахівці МЦ «Мати та дитина»: «Кріопротоколи дають змогу планувати перенесення в оптимальний момент, коли організм пацієнтки максимально готовий до вагітності».
Хетчинг — це допоміжна лабораторна процедура, під час якої ембріолог виконує контрольоване ослаблення або мікронадріз зовнішньої оболонки ембріона (zona pellucida). Це потрібно для того, щоб ембріон міг легше «вийти» зі своєї оболонки перед імплантацією.
У природних умовах ембріон самостійно проходить цей етап. Проте після кріоконсервації оболонка може ставати щільнішою, що інколи знижує ймовірність прикріплення до ендометрію. Саме тому хетчинг під час кріоперенесення може бути корисним додатковим інструментом у певних випадках.
Хетчинг ембріона не є рутинною процедурою для всіх пацієнтів. Її застосовують лише за показаннями, коли є фактори, що знижують ймовірність імплантації. Рішення про доцільність хетчингу завжди приймається індивідуально після оцінки ембріона та клінічної ситуації.
Найчастіше хетчинг рекомендують у таких випадках:
Водночас хетчинг не роблять «про всяк випадок». Його рекомендують тоді, коли є фактори, які можуть заважати ембріону вчасно вийти з оболонки та прикріпитися до ендометрію.
У програмах ДРТ лабораторний етап — це фактично 50% успіху. Саме тут відбувається робота з біоматеріалом і підготовка ембріона до перенесення.
Хетчинг виконують під мікроскопом, і ця процедура потребує точної техніки та стабільних умов у лабораторії.
У МЦ «Мати та дитина» лікування безпліддя проводиться відповідно до наказу МОЗ 787, а контроль ведеться на кожному етапі: від культивування до підготовки ембріона перед перенесенням.
Ембріологічна команда Київської філії МЦ «Мати та дитина»: «Хетчинг — це процедура, де вирішальне значення має точність. Важливо не лише те, як виконати маніпуляцію, а й кому вона справді потрібна».
МЦ «Мати та дитина» працює з 2007 року. За цей час понад 21 000 дітей народилися завдяки лікуванню в центрі.
Ефективність програм ЕКЗ може досягати до 85% залежно від віку та обраної програми, тому прогноз завжди формується індивідуально після діагностики.
У команді працює понад 20 репродуктологів, а також лікарі різних спеціалізацій. Центр дотримується стандартів якості ІСО 9001:2015, використовує електронну систему спостереження та контролю Ri Witness, бере участь у програмі НСЗУ, організував соціальний проєкт #лелекаприлетить і є власником відзнаки «Українська народна премія 2025».
Хетчинг не змінює генетичні характеристики ембріона і не впливає на його внутрішню якість. Його завдання — усунути можливий механічний бар’єр, який інколи заважає ембріону вчасно вийти з оболонки та імплантуватися.
Процедура може бути доцільною тоді, коли лікар бачить, що проблема полягає не в самому ембріоні, а в умовах його прикріплення до ендометрію. У таких випадках навіть невелике ослаблення оболонки може підвищити ймовірність імплантації.
Водночас важливо розуміти: хетчинг — це не універсальне рішення і не гарантія результату. Це допоміжний інструмент, який використовується тоді, коли він логічно вписується в загальну стратегію лікування.
У репродуктології немає універсальних рішень, тому додаткові лабораторні методики допомагають точніше підготувати ембріон до перенесення та зменшити вплив факторів, які можуть заважати імплантації. Особливо це актуально після кріоконсервації або при повторних невдалих спробах.
У МЦ «Мати та дитина» доцільність хетчингу визначають після консультації та аналізу результатів діагностики. Якщо є питання щодо імплантації або попередні спроби були без результату, варто обговорити можливі варіанти з лікарем.
