РЕКОНСТРУКЦІЯ VS. КОНСТРУКЦІЯ
Пол Госнелл, один із піонерів сучасного медоваріння вважає, що медовуха НЕ лише історичний напій. Він вказує на різницю між її історичними різновидами і сучасними експериментами. І це має значення, особливо коли чуєш розповіді про «40-річні меди» за часів Русі. Часто носії цих новітніх маркетингових казок не розуміють хімічних процесів, що супроводжують бродіння і останній раз чули про Русь в школі.
Ще одна причина, чому повноцінна реконструкція тогочасного хліба, вина, меда і тд. малоймовірна це відсутність тогочасних інгрідієнтів. І якщо спельту або якісь ягоди ще можна роздобути, то лози, бджоли, медоноси, навіть грунти та клімат можуть сильно відрізнятися від сьогоднішніх.
І головне – дріжджі. Їх штами тоді і зараз – питання. Бродіння на диких і хлібних - різниця. А між ними і спеціальними штамами для вина чи медовухи – космос. Тому сучасне медоваріння, звичайно, може балуватися жменею малини у банці з медом, щоб потім розповідати про унікальний смак реконструйованого рецепту, але 90% в ньому буде маркетинг.
***
КРОВ АМБЕРА
Зараз у мене бродить кілька ємностей з мутною бурштиновою рідиною на винних та спеціальних медових дріжджах. Дехто з них стане melomel (фруктовою), хтось – metheglin (пряною), є плани на braggot (на солоді, може кавовий). Кароче, тут поле для фантазій – втомишся гуляти.
Попри те, що сам мед різного кольору, від дуже світлого до брунатного, під час бродіння (і тим більше освітлення) він набуває +- однакового, приємного, візуально сонячного, янтарного кольору з відтінками.
Я подумав про це під час чергового перечитування безсмертних «Хронік Амбера», адже Амбер – це янтар, бурштин. Був би я містиком, шукав би у цьому знак, а так просто зауважив синхронізацію.
З одного боку це добре, з іншого погано, оскільки ускладнює подальший неймінг. Ще два дні тому я планував шукати назву з місцевої топоніміки, зараз задумався над образами з книжки. Втім, до того, коли можна буде клеїти наклейку ще дуже довго. Кухня (осад), балкон (зарядка), винниця (настой), розлив, сліпа дегустація, проклинання тих, хто неоцінив. Останні два пункти, якщо всі будуть жИві – на Йоль.
***
VIKING BLOOD
Пишуть, що це сучасний данський меломел із закосом в історичну ретроспективу. Звичайно, його повний рецепт не має відношення до брудних середньовічних гопніків і харцизів. Червоний колір дає гібіскус, міцність – градуси, смак – імбир і прянощі. До слова, колись в Обухові на Яблуневому варили імбирне пиво. Мені заходило. Жаль, перестали.
***
Відтак, медовуха це не лише інгридієнти, міцність і смак, але і колір – каменю чи крові. Янтаря чи рубіну. Сходу чи заходу. Амберу чи Хаосу. Мрій чи втрат.
