З тих пір моя позиція не змінилася:
1. я і далі вважаю ймовірність цього зв’язку нульовою;
2. саму її вірогідність видумкою академіка Рибакова (він багато шо тут нафантазував);
3. ну а «скіфський» статус кургану таким, що потребує аудиту, позаяк його творцями могли бути так звані «скіфи-орачі» - нащадки місцевої чорноліської культури.
Але, сьогодні про інше.
***
"МІСЦЕ СИЛИ" У ФЕНТЕЗІ
Пару днів тому я вкотре перечитав «Богиню і консультант» Єшкілєва, цю класику вітчизняної «альтернативної історії», до певної міри пророчу.
В ній, крім іншого, є кілька глав про Переп’ятиху.
Зокрема, про те, як тамплієри Паладин Ордену Фанерон і брат Янкель зупиняються в червні 1673 року біля кургану на відпочинок і з метою вийти на телепатичний контакт з Майстром Зброї.
… У цій землі, месіре, як мені зрозуміло, могили є найвизначнішими із пам'яток, — зауважив брат Янгель, дивлячись на коло з великих брил, що оточувало прадавнє поховання Переп'ятихи. — Цікаво, що за великий король знайшов вічний притулок під цим каменюччям?
— У степу все мінливе і плинне, окрім старих могил, — підтвердив Паладин Храму Фанерон. — Тільки найтвердіші з каменів витримують хвилі змін, які від заснування світу котяться цими землями. І на цих каменях немає написів. Що може бути сумнішим за німу історію? Ця земля ще не народила своїх Фукідідів і Павсаніїв...
Далі йдеться про те, як Янкель за допомогою бурштинової кулі шукає «витік Сили» біля кургану і знаходить його на місці однієї «плоскої брили».
Саме брили привернули мою увагу, позаяк їх опис у книжці схожий на кромлех.
***
ЧИ БУВ ДОВКОЛА ПЕРЕП'ЯТИХИ КРОМЛЕХ?
Відповідь на це питання і спробував знайти все у того ж класика нашої археолої Сергія Скорого, в його праці «Курган Переп’ятиха (до етнокультурної історії Дніпровського Лісостепового Правобережжя). В ній дійсно є про камені, але, здається, не ті, що у фентезі Єшкілєва.
Отже, згідно зі Скорим:
1. Курган Переп’ятиха — це одна з найвидатніших та найзагадковіших пам'яток скіфської архаїки (кінець VII ст. до н.е.), розташована на Київщині. Вперше він був розкопаний влітку 1845 року професором М. Д. Іванишевим.
2. На момент розкопок курган мав висоту близько 11 метрів і виглядав як правильний зрізаний конус із дуже стрімкими схилами (77-80°).
3. Курган не був звичайним земляним насипом, а являв собою складну наземну архітектурну конструкцію площею 180 м².
4. Споруда мала потужні глинобитні стіни товщиною до 3 м та дерев’яну підлогу. Покрівля була дубовою (ймовірно, двосхилою), її підтримували 16 масивних дубових стовпів, встановлених по периметру.
5. Поверх дерев’яного перекриття було покладено ВЕЛИЧЕЗНУ МАСУ НЕОБРОБЛЕНОГО ГРАНІТУ — понад 5 тисяч каменів загальною вагою близько 1700 тонн.
6. З усіх боків ця конструкція була обкладена дерновими «цеглинами» (шматками чорнозему), шар яких мав товщину понад 2 метри.
***
ЧИ БУЛИ ДОВКОЛА НЬОГО САМЕ КАМЕНІ?
1. Так, гранітні камені були зафіксовані в оточенні кургану. Зокрема, під час розкопок одного з малих насипів, що безпосередньо прилягали до Переп’ятихи, було знайдено «безладно накидане гранітне каміння». Також гранітні камені стирчали крізь дерен самого кургану на початку досліджень.
2. Ні, у класичному розумінні (як коло зі стрімчаків або щільно підігнаних каменів) термін «кромлех» автором джерела не використовується. Проте Переп’ятиха мала кільцевий вал, який оточував курган.
3. Навколо кургану на території діаметром приблизно 420 м було розташовано 48 невеликих насипів. Частина цих насипів розміщувалася по колу, утворюючи вал, який у багатьох місцях був розірваний.
Отже, замість кам’яного кромлеху курган був оточений складним «ансамблем» із кільцевого земляного валу та 48 малих насипів, у деяких з яких (але не у всіх) знаходили гранітне каміння або дерев'яні колоди.
Залишки цього кільцевого валу ще можна було простежити у вигляді слабких підвищень навіть у 1980-х роках, попри те, що насипи були практично повністю розорані.
***
ВИСНОВКИ:
Іншими словами «брили» НА землі біля Переп’ятиха в червні 1673 року, де двіжить двійко тамплієрів – художній образ одного з найкращих українських фантастів.
Але, брили У землі біля Переп’ятиха – історичний факт і археологічний артефакт.
Ну і земляні насипи довкола неї, якісь хенджі – теж.
