
... 86-літній дід Яхрем, житель с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, згадував, що у листопаді 1943 р., коли вже німці відступали, в їхньому селі затрималась невеличка група.
"У кінці городів, на горі, три німецьких солдати обладнували кулеметне гніздо, поставили міномет. Під вечір городами в напрямку левади почали наступати наші солдати: молоді, років по 19-20, худі, виснажені, брудні, зголоднілі, в обмотках. Німці відкрили стрілянину, перші почали падати, а на їх місце ідуть і йдуть діти.
Я підійшов до одного з них, крайнього і кажу, що не треба йти в лоб, німців тільки троє, їх можна обійти справа або по рівчаку з лівого боку.
"Такий наказ, дід", – відповів солдат. Я пішов до іншого – відповідь одержав ту ж саму. А солдати йдуть і падають...Я вийшов на городи: вони були всіяні трупами..."
Дід не розумів, кому були потрібні такі зовсім невиправдані й колосальні жертви, але через кілька днів у село приїхав польовий військкомат" і настала черга "виконувати наказ" вже новому поповненню з Красної Слобідки. Чужі і свої визволителі, як згадував дід, були поховані у центрі села...