Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Близько 300 років тому шведський натураліст Карл Лінней розпочав амбітну місію — ідентифікувати й назвати кожен живий організм на Землі. Сьогодні його вважають батьком сучасної таксономії: він розробив біномінальну систему назв і описав понад 10 000 видів рослин і тварин. Відтоді вчені продовжують відкривати нові види, поступово розкриваючи біорізноманіття планети.
Згідно з новим дослідженням під керівництвом Університету Аризони, опублікованим у журналі Science Advances, науковці відкривають види швидше, ніж будь-коли раніше: щороку описують понад 16 000 нових видів. Ця тенденція не демонструє ознак уповільнення, а автори роботи прогнозують, що біорізноманіття деяких груп — зокрема рослин, грибів, павукоподібних, риб і амфібій — значно багатше, ніж вважалося раніше.
«Деякі науковці припускали, що темпи опису нових видів сповільнюються, і це може означати, що ми вичерпуємо запас невідомих видів. Однак наші результати свідчать про протилежне», — зазначив Джон Вієнс, професор кафедри екології та еволюційної біології Університету Аризони та провідний автор дослідження.
«Насправді ми відкриваємо нові види швидше, ніж будь-коли раніше».
Команда проаналізувала таксономічні історії близько 2 мільйонів видів, що охоплюють усі групи живих організмів. У період з 2015 по 2020 роки — найсвіжіший відрізок із повними даними — дослідники фіксували в середньому понад 16 000 нових видів на рік, зокрема понад 10 000 тварин (переважно членистоногих і комах), 2 500 рослин і 2 000 грибів.
«Добра новина полягає в тому, що темпи відкриття нових видів значно перевищують темпи їхнього вимирання, які ми оцінили приблизно у 10 видів на рік», — зазначив Вієнс, посилаючись на інше дослідження, опубліковане ним у жовтні.
«Ці тисячі нових видів щороку — це не лише мікроскопічні організми, а й комахи, рослини, гриби та навіть сотні нових хребетних».
Дослідження також показує, що на Землі може існувати понад 16 000 видів рептилій, з яких лише близько 12 000 офіційно описані. На фото — гадюка з горбистим носом з Індії. Фото: John J. Wiens
За словами Вієнса та його співавторів, нині науковці описують більше нових видів на рік, ніж у будь-який інший період в історії.
Команда також проаналізувала динаміку відкриттів у часі, щоб спрогнозувати, скільки видів буде описано в майбутньому. Зокрема, вони припускають, що у світі може існувати до 115 000 видів риб і 41 000 видів амфібій, хоча наразі описано лише близько 42 000 видів риб і 9 000 видів амфібій. Кінцева кількість видів рослин, за прогнозами, може перевищити пів мільйона.
«Як колись сказав відомий еколог Роберт Мей, якби інопланетяни запитали нас, скільки видів живе на нашій планеті, ми не змогли б дати точної відповіді», — зазначив Вієнс. «Наразі нам відомо приблизно про 2,5 мільйона видів, але реальна кількість може сягати десятків або сотень мільйонів, а можливо, й кількох мільярдів».
На даному етапі вчені прогнозують, що темпи відкриття нових живих організмів і надалі зростатимуть. Наприклад, нині ідентифіковано близько 1,1 мільйона видів комах, однак багато науковців вважають, що їхня реальна кількість становить близько 6 мільйонів. У попередній роботі Вієнс припускав, що ця цифра може сягати навіть 20 мільйонів.
«Наразі більшість нових видів ідентифікують за зовнішніми ознаками, — пояснює Вієнс. — Але зі вдосконаленням молекулярних методів ми зможемо виявляти ще більше криптичних видів — організмів, які можна розрізнити лише на генетичному рівні. Це особливо перспективно для відкриття нових бактерій і грибів».
У середньому щороку описують понад 100 нових видів рептилій. На фото — шоломова ящірка з Коста-Рики. Фото: John J. Wiens
«Відкриття нових видів є надзвичайно важливим, адже їх неможливо захистити, доки вони не будуть науково описані», — додає Вієнс. «Документація — це перший крок до охорони природи: ми не можемо зберегти вид від зникнення, якщо не знаємо про його існування».
Крім того, відкриття нових видів сприяє пошуку природних речовин, корисних для людини. Серед прикладів — агоністи рецептора GLP-1, популярні препарати для зниження ваги, створені на основі гормону, виявленого у ядозубів.
Отрути павуків і змій, а також багато рослин і грибів містять сполуки з потенційним медичним застосуванням, зокрема для лікування болю та онкологічних захворювань.
Поза межами медицини, багато видів мають адаптації, здатні надихати технічні винаходи, наприклад матеріали, що імітують «суперчіпкі» лапи геконів, які дозволяють їм пересуватися вертикальними поверхнями.
«Ми лише починаємо усвідомлювати, що ці види можуть дати людству», — підсумовує Вієнс.
Надалі дослідники планують нанести на карту регіони, де найчастіше відкривають нові види, щоб визначити географічні осередки ще невивченого біорізноманіття. Їх також цікавить, хто саме здійснює ці відкриття, і чи змінилася ситуація з домінування європейських учених на користь дослідників із країн походження нових видів.
«Попри те що місія Ліннея з опису видів почалася 300 років тому, 15% усіх відомих науці видів були відкриті лише за останні 20 років», — зазначає Вієнс.
«Нам ще дуже багато невідомо, і кожне нове відкриття наближає нас до глибшого розуміння та кращого захисту дивовижного біорізноманіття життя на нашій планеті».
