Моя версія – ні, не були, дуже суб’єктивна (https://surl.li/sxisps). Втім, мене виправдовує те, що навіть курган Переп’ятиха зараз починають розглядати як «скіфський», а не скіфський.
Менше з тим. Головна суть допису полягала у тому, що не всі відомі археологічні культури замешкували наші благословенні богами Дніпра, краї. Не всім було зручно на його ерозованих берегах-«горах»; у невеликих «степках» між Стугною і Россю.
Іншими словами, що «археологічна ємність» так званого «трипільського лісостепового ландшафту» (М.Сагайдак) відрізняється від навіть шкільних уявлень про цю територію.
Суть підходу була у тому, що, на відміну від нас, ресурсні можливості (і потреби) колись не могли дозволити собі освоєння всього довкола. Краще зрозуміти цю гіпотезу дозволяє стаття М.О.Ричкова «АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА І ЛАНДШАФТ» за 1995 рік, котру я конспектував.
***
ВСТУП
Стаття присвячена проблемі співвідношення ареалів археологічних культур з типами і видами ландшафтів України, охоплюючи період від мезоліту до раннього середньовіччя.
В ній підкреслюється необхідність врахування природно-географічного середовища для етнокультурної інтерпретації.
Для цього використовується концепція географічного ландшафту, який розглядається як складна система природних компонентів, що еволюціонує разом із суспільством.
***
ЛАНДШАФТИ
У межах України він виділив 7 зональних типів ландшафту:
- поліський,
- широколистих лісів,
- луко
- та лісостеповий,
- північно-
- та південностеповий
- і пустельностеповий.
Окремо відзначено заплавний тип ландшафту з чотирма видами як “інтразональний” через специфічність структури та процесів їх розвитку, та два підтипи: карпатський і кримський.
***
МЕЗОЛІТ
Ареали АК розміщуються мінімально в 1, а максимально в 7 типах ландшафту. У мезоліті майже половина культур посідає територію 1 типу ландшафту і лише одна (кукрецька) — 4.
***
НЕОЛІТ
У неоліті всі АК порівну розподілені в зонах від 1 до 4 типів ландшафту. Найбільша кількість АК тут розташована в 2 типах ландшафту.
Щодо розподілу пам’яток неолітичної доби на дві зони — землеробсько-скотарську та мисливсько-рибальську, то хоча така тенденція і дещо простежується з заходу на схід, але чіткого поділу по ландшафтах нема. То ж краще, мабуть, казати не про зони, а про існування населення з двома різними способами виробництва.
***
ЕНЕОЛІТ
В енеоліті тенденція до розширення ареалів АК зростає, більшість їх займають територію 3 типів ландшафту, та є вже й такі культури (трипільська), пам’ятки якої розміщені аж в 7 типах ландшафту.
***
БРОНЗА
За доби бронзи більшість ареалів АК охоплюють 4 типи ландшафту.
***
ЗАЛІЗО + РАННІ СЛОВ’ЯНИ
У ранньозалізному та давньослов’янському періодах більшість ареалів АК охоплюють 3 типи ландшафту.
***
Лише 12 з 77 археологічних культур і типів пам’яток розміщуються в ландшафті одного типу, тобто 15,5 %.
Далі розподіл такий:
- в ландшафтах двох типів — 15 (19,4 %);
- трьох — 24 (31,2 %);
- чотирьох — 19 (24,7 %);
- п’яти і шести — по 3 (4,0 %);
- семи — 1 (1,2 %).
У межах однієї зони містяться ареали 31 культури, в межах двох — 29, а трьох — 17.
***
З 67 типів ландшафту тільки в 28 (41,7 %) є археологічні пам’ятки.
1. У ранньому неоліті це співвідношення ще менше — 25 (37,3 %).
2. В енеоліті маємо 40 заселених видів типу ландшафту (59,7 %),
3. В епоху бронзи — 60 (89,5 %),
4. У ранньозалізному віці — 44 (65,6 %)
5. і в давньослов’янський та давньоруський часи — 55 (82 %).
Цей розподіл відображає коливання густоти населення території України і ступінь її заселеності в різні часи, так, головним чином, і вивченість пам’яток різних археологічних періодів.
***
Найбільше культур (25) знаходиться в західноукраїнському варіанті ландшафту широколистих лісів.
Майже стільки ж (24) — в середньодніпровському варіанті лукостепового типу.
По 20 культур — у Волинсько-Подільському варіанті того ж типу ландшафту і в центральному варіанті північностепового типу ландшафту.
Це території, де, мабуть, населення частіше змінювалося і етнічні процеси були складніші.
Значно менше культур у Бессарабському варіанті лукостепового типу ландшафту, Молдавсько-Подільському типу широколистих лісів, західно-подільському варіанті лісостепового типу, а також у карпатському підтипі ландшафту. Тут населення було стабільнішим.
***
ПРИПУЩЕННЯ
Ландшафт не є єдиною категорією, яку треба використовувати при порівнянні ареалів АК з природним оточенням для реконструкції історичного минулого. Взагалі, для цього потрібно враховувати весь комплекс природних умов (ареали поширення певних тварин, зміни клімату, стихійні лиха тощо), не забуваючи також і про соціальні (війни, державоутворення тощо)
***
ВИСНОВКИ
Системний зв'язок між культурою та ландшафтом може бути важливим аргументом для підтвердження її стабільності.
Взаємозв'язок археологічної культури і ландшафту, описаний у статті, подібний до того, як певний вид рослинності (культура) приживається і процвітає лише у строго визначених кліматичних та ґрунтових умовах (ландшафт).
Вивчення цих "природних кордонів" допомагає археологам зрозуміти, які культури були "місцевими" і стійкими, а які були прибульцями, чиє існування залежало від обмежених ресурсів.
