Обухів опинився серед найменш прозорих міст України

Рейтинг охоплює 80 найбільших громад України, однак лише 65 із них набрали хоча б мінімальний прохідний бал.

Джерело: transparentcities.in.ua.

Обухів, який належить до Київської області, знову опинився в переліку непрозорих міст, набравши всього 37 балів зі 100 можливих. Для порівняння, найвищий результат у цьогорічному рейтингу — 94,5 бала (Івано-Франківськ), середній бал по країні — 47.

Як оцінювали міста?

Оцінювання прозорості проводилося за 14 сферами, які безпосередньо впливають на якість місцевого самоврядування та доступ громадян до інформації. Серед них:

• бюджет і фінанси — публічність звітів, планів, кошторисів;
• закупівлі — доступність тендерної документації;
• житлова політика, соціальні послуги, кадрові питання;
• управління комунальним і земельним майном — чи можна знайти інформацію про продаж, оренду, конкурси;
• участь громадськості — наявність громадських слухань, онлайн-консультацій, обговорень;
• взаємодія з внутрішньо переміщеними особами, реагування на виклики війни;
• надання адміністративних послуг онлайн.

Усі ці критерії вимірювали не за деклараціями, а за фактом — що саме оприлюднено на офіційних сайтах міських рад, наскільки системна і доступна інформація, чи є канали комунікації та зворотного зв’язку.

Що не так в Обухові?

З аналізу можна зробити висновок, що Обухівська міська рада суттєво відстає у відкритості та цифровій прозорості. Зокрема:

• відсутня або обмежена інформація про оренду, продаж і використання комунального майна та земель;
• не оприлюднено або частково доступні звіти про бюджет і закупівлі;
• кадрова політика, інформація про посадовців, доброчесність — практично не висвітлюється;
• низький рівень взаємодії з громадськістю на сайті — немає регулярних консультацій чи обговорень;
• слабке відображення інформації для ВПО та реагування на виклики війни;
• відсутність електронних сервісів для мешканців у зручному вигляді.

Чому це важливо?

Прозорість — це не лише про відкриті документи. Це — умова ефективного місцевого самоврядування, де громадяни можуть контролювати діяльність влади, брати участь у формуванні рішень та отримувати послуги зручно й прозоро.

На тлі війни і дефіциту ресурсів рівень довіри до місцевої влади стає особливо важливим. Тому відкритість міста в комунікації, управлінні фінансами та реагуванні на кризи — це не додаткова «опція», а реальна потреба громади.