ТЕОРІЯ
Остання полеміка з Олекса Правдич про Стрим’ятичі сильно скоректувала мою позицію щодо формування назв населених пунктів Обухівщини в 15-17 столітті. До цього я, як і всякий географічний детермініст вважав, що ландшафт (або його прояви) зашиті СКРІЗЬ. Зокрема, у назвах населених пунктів.
Зараз я визнаю існування так званих «патронімічних» топонімів, - назв поселень, утворених від імені чи прізвища засновника роду. Для них, в свою чергу характерні спеціальні суфікси родової належності, що фіксують «землю людей такого-то чоловіка».
Приклади суфіксів:
1. -ів, -ов, -ев
2. -івка, -івці (-овці)
3. -енки, -енко
4. -иха (рідше)
5. -ичі, -евичі
6. -уки, -юки
7. -енці, -анці, -янці
8. -щина
В результаті нашої полеміки я погодився з тим, що ті самі Стрим’ятичі (село в 16-17 ст. між сьогоднішніми Обуховом і Трипіллям) – «патронімічний» топонім, можливо т. зв «родове гніздо». Не погодився з тим, що вживання суфікса – ичі працює в 100%.
***
ПРАКТИКА
В якості прикладу вибрав біляобухівські топонімічні означення 16-17 ст. «Форошичи добра», «Лукавичи добра», котрі, як на мене НЕ мають патронімічного характеру, оскільки
1. Це поодинокі згадки і словесні форми, в той час як оригінальні (Лукавиця, Форошня і тд) пов’язані з гідронімами (Лукавиця, в першу чергу – річка) і дрімонімами (Форошня, ймовірно, від архаїзованої форми «хвороста»).
2. В жодному документі не зафіксовані Лукавичі, Форошичі і інші люди, роди і тд.
3. Лукавичі і Форошня тут не іменники, а прикметники. І позначають не власність, а місце (де «добра»?) В перекладі на сучасну це «Лукавицькі, Форошицькі добра» (землі, маєтки).
4. В цих випадках форми на -ичі є не первісними, а похідними.
5. Не мають відношення ні до власників, ні до населення, оскільки є просто вербальною формою, що позначає ресурси населеного пункту.
Зрештою, всі ці «Обухівщизна добра», «Безрадичі добра», «Дмитровичі добра» з документації 16-17 стосуються тих самих ресурсів населених пунктів, котрими володіли всі ці Дорогостайські-Острозькі-Трипільські і тд, а не «Обухи-Безради-Дмитри» і тд. Дав ім’я селу, мо трохи предків і всьо, свабодєн. Твій максимум – стати побрехенькою у 20 ст, легендарним засновником.
Так чи інакше ці мої размишлізми робочі і очевидно, рано чи пізно будуть скоректовані.
***
«РОДОВІ ГНІЗДА»
Що стосується нашої території до історичних і сучасних патронімічних топонімів можна занести, в першу чергу:
-ІВ
1. Сам Обухів
2. Василів
3. Витачів
4. Гвоздів
5. Копачів
6. Нещерів
7. Ржищів
-ИЧІ
8. Безрадичі
9. Стрим’ятичі
10. Дмитровичі
11. Рославичі
ІНШІ
12. Германівка
13. Кухмістровщина
14. Ольшаниця
15. Юршин
Натомість Лукавиця, Веприня, Деремезна, Глеваки, Мурул, Перегонівка, Стрибіж, Тернки, Форошня НЕ підпадають під ці означення і містять в своїй основі ті самі ландшафтно-природні первісні
1. Лукавиця – луки, лука (меандр)
2. Веприн (Веприня) – вепр?
3. Деремезна – ремез?
4. Глеваки (Глевачі) – дика груша?
5. Перегонівка – перегон, переїзд, перевоз,
6. Тернки – терен?
7. Форошня – хворост (хмиз)?
8. Мурул – немає версій
9. Стрибіж – немає версій
***
ТРАДИЦІЯ
Попри все, традиція сія живіша всіх живих. Принаймні, була ше дуже недавно. В якості прикладу наведу хутори Ігнатово і Ігнатівці на Стугні в районі 16-17 ст і сучасної Українки.
Ще в середині 20 ст. на тих же територіях процвітали якщо не «родові», то «іменні» хутори Гуренівка, Миколенки, Бондарі, Граби, урочище Філонівщина.
Подейкують, хутір Ігнатівка існував ще у 20 ст. Але, це не точно.
