Нещодавно Ольга Черная попросила розповісти про «Понятовський ліс» на Трахтемирівському півострові.
Пікантності ситуації додав факт, згідно з котрим у літературі існує 2 схожі словосполучення:
1. Понятовський ліс
2. Урочище Під Понятовським.
Перше зустрічається в спогадах Родіна, друга – в науковій літературі.
Враховуючи модальність топонімів (одне місце може мати кілька назв, або назва стосуватися різних місць) є два варіанти правильної відповіді:
1. Це одне і те саме місце (заліснений мис);
2. Це різні місця, урочище знаходиться під лісом, котрий на терасі вище.
Що нам каже література?
***
ПІД ПОНЯТОВСЬКИМ
Найкраще пояснення виникнення топоніму «Під Понятовським» дає журнал «Простір в наукових дослідженнях», 2025 р, випуск 6:
… Назва урочища Під Понятовським між Григорівкою і Бучаком відсилає до історії землеволодіння цієї місцевості в ХVIII–ХІХ ст. У 1778 р. польський кроль Станіслав Август подарував своєму племіннику князю Станіславу Понятовському (1753–1833, підскарбій великий литовський у 1784–1791 рр.) Богуславське і Канівське староства. Серед інших маєтностей князь став власником Трахтемирова, Григорівки, Бучака, Пшеничників, Селища (Похилевич, 1864, с. 547, 591, 594, 597).
У 1791 р. Понятовський був змушений піти у відставку і почав розпродаж цих маєтностей. Григорівку придбав Гудим-Левкович, Селище – Адам Дорожинський, а Пшеничники – Моршковський і Станіслав Головинський. В останнього в 1818 р. маєтність викупив Йосип Гнатович Понятовський, син якого, колезький асесор Цезарій Йосипович, у Пшеничниках облаштував свою резиденцію і проживав тут бездітним вдівцем у 1864 р. До його володіння також входили навколишні села Трощин, Синявка, Іваньків, Глинча і Бучак (Похилевич, 1864, с. 547, 594, 597).
Оскільки велика частина Канівського староства належала князю Станіславу Понятовському (була «під Понятовським»), топонім «Під Понятовським» як назва берегової ділянки Дніпра всередині його величезної маєтності не міг виникнути ані за часів володіння цією землею князем, ані за часів нового власника – Головинського. Скоріше, ця назва з’явилася у другій чверті ХІХ ст., коли Йосип і Цезарій Понятовські стали новими господарями землі на південь від Григорівки.
***
ПОНЯТОВСЬКИЙ ЛІС
Згадки про Понятовський ліс є у спогадах Алекса Родіна,
1. «Агнія»
… За широкою долиною, у якій знаходилося село Григорівка, починався листяний Понятовський ліс, а за лісом піднімалися ці гори, п’ять вершин яких нагадували застиглі хвилі.
2. «Серед кам’яних гір»
… Спустившись з гори, я пішов береговими стежками, які протоптали корови, мимо колгоспних садів, великих піщаних пляжів і скоро опинився у Понятовському лісі. Доріг я тоді не знав, тому йшов навпростець ближче до берега.
…Одного разу зайшла розмова про беріг, стежки по ньому (там тоді паслися колгоспні телята і сільські корови) і покинуті сади, в яких я збирав яблука. І питає мене хтось із бабів, чи бачив я по дорозі до Понятовського лісу землянку?
…А ще були красиві пейзажі біля озера Лілея. Воно тягнулося під Понятовським лісом (який називається так від прізвища його давнього власника, польського князя Понятовського).
…Але наприкінці 1990-х бучацький настрій став змінюватися – всюди з’являлося більше людей, і не тільки біля озера, а й на березі в сторону Бабиної гори, і навіть у Понятовському лісі.
***
ВЕРСІЯ 1:
1. Старша і оригінальніша назва – Під Понятовським. Хоча би тому, що вона архаїчніша і відображає мовленнєві конструкти 19 ст.
2. Понятовський ліс – це пізніший, можливо сучасний перефраз початкової назви, в основі котрої лежить досить розповсюджений топонімічний конструкт «панського лісу».
В цій версії це один і той самий топонім з різними, але співзвучними назвами.
ВЕРСІЯ 2
1. У праці Петрашенко і Козюби «Узбережжя Канівського моря» чітко вказано, що «тераса… вкрита молодим лісом». Уявіть, що до «молодого лісу» був «старий». Що ці надзаплавні тераси були заліснені 100 і 200 років тому.
2. А тепер уявіть «Понятовський ліс» і нижче «Під Понятовським (лісом)? Звучить логічно.
В цій версії це різні топоніми, котрі знаходяться поруч і можливо плавно переходять один в інший.
***
АРХЕОЛОГІЯ
(Згідно з Каталогом археологічних об’єктів, зафіксованих під час реалізації проекту «Трахтемирів – Digital»).
1. Назва пам’ятки: Поселення багатошарове в уроч. Під Понятовським
2. Культурна належність та датування: Скіфський час (VII–III ст. до н.е.), зарубинецька культура (III ст. до н.е. – II ст. н.е.), давньоруський час (XI–XIII ст.).
3. Пам’ятка розташована на березі Канівського водосховища між сс. Григорівка та Бучак за 2,7 км на північний захід від пристані Бучак.
Поселення займає слабо виражений мис (урочище Під Понятовським). Територія заросла лісом, з боку Дніпра — урвище висотою 2–5 м. Із заходу проходить ґрунтова дорога.
У 1986 р. виявлене та обстежене розвідкою Т.Л. Добровольського. Підйомний матеріал з поселення зібрано у 80-х роках А.Б. Терпиловським та місцеві жителі. Матеріали знаходяться в Канівському історичному музеї.
Площа поселення 400 × 200 м. = 8,0 га.
Пам’ятка місцевого значення. Взято під охорону Рішенням виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів від 26.06.1990 р. № 116.
***
ВИСНОВКИ:
З археологією зрозуміліше. Наскільки я зрозумів,
- середньовічне поселення в урочищі Під Понятовським було невеликим,
- входило до так званої «Бучацької агломерації» (воно, Рожена криниця і тд),
- виникло до монголів і пережило їх.
З назвою складніше. Але, особисто я схиляюся до Версії №1, згідно з котрою це одне і те саме місце.
