Обухову з цим не пощастило. Крім уривків з Сегеди ми мало знаємо про антропологію місцевого люду. Мої раніші размишлізми на цю тему прошу вважати плодом спекулятивної логіки і штучною конструкцією (https://surl.li/zvjwar).
Натомість нашим сусідам зі Стайок пощастило значно більше.
У них є праці
1. І. Д. Потєхіна «Краніологічний комплекс мешканців містечка Стайки 17 ст. і його походження».
2. О.Д.Козак «Жителі сотенного містечка Стайки 17-18 ст. (за матеріалами біоархеології».
Якщо я правильно зрозумів, то йдеться про одне і те ж кладовище, вибірку, людей. І саме дослідження кісток дає можливість зрозуміти ким були, як жили, чим займалися, коли і від чого помирали ці люди. Спробую узагальнити портрет жителя Стайок того часу. По суті (і це не поетичне перебільшення) – предків сучасних мешканців.
***
МЕШКАНЦІ СТАЙОК XVII СТОЛІТТЯ: КИМ БУЛИ ЛЮДИ ЗІ ЗНАЙДЕНОГО МОГИЛЬНИКА
У 2005–2007 роках на високому правому березі Дніпра біля села Стайки археологи відкрили невеликий могильник XVII століття. Попри те, що частину поховань знищили кар’єр і сповзання схилу, дослідникам вдалося зібрати матеріали про життя, походження та світ людей, які жили тут у часи великих змін — від козацьких повстань до Руїни.
Дві наукові статті — Ірини Потєхіної та Олександри Козак — доповнюють одна одну і дозволяють відновити портрет мешканців козацького сотенного містечка, що існувало в Стайках у середині XVII століття.
ХТО ТУТ БУВ ПОХОВАНИЙ
Могильник містив близько трьох десятків поховань. Серед них:
1) чоловіки 18–50 років,
2) жінки переважно 18–35 років,
3) діти — близько третини всіх поховань.
Це була невелика група людей, які мешкали разом і, ймовірно, належали до одного поселення — козацького містечка, що існувало на місці сучасних Стайок.
СЛІДИ ВІЙНИ ТА ЩОДЕННОЇ ПРАЦІ
У чоловіків дослідники виявили численні сліди бойових травм — рубані рани, загоєні та свіжі пошкодження, характерні для шабель та холодної зброї. Це свідчить, що чоловіче населення активно брало участь у бойових конфліктах. Подніпров’я в цей час було територією з постійними сутичками, каральними експедиціями та зміною влади.
Жінки мали інші типи навантажень — на їхніх кістках помітні сліди важкої господарської праці, перенапруги та авітамінозів. Дитяча смертність також була високою, що характерно для нестабільних воєнних періодів.
ПОХОДЖЕННЯ ТА ОДНОРІДНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ
Краніологічний аналіз Потєхіної показав, що група була надзвичайно однорідною. Це значить, що поховані люди не були найманими військами, біженцями чи тимчасовим загоном — вони були місцевим населенням, сформованим у самому Подніпров’ї.
За антропологічними рисами стайківці найближчі до:
• груп ранньомодерного українського Полісся,
• населення Чигиринщини та Лівобережжя XVII ст.,
• козацьких могильників Центральної України.
Це типовий антропологічний комплекс українців Середнього Подніпров’я доби раннього модерну.
ЯКИМ БУЛО ЖИТТЯ ЦИХ ЛЮДЕЙ
Чоловіки поєднували важку працю з постійною військовою готовністю. Їхній кістяк свідчить про потужний м’язовий розвиток і регулярні навантаження. Жінки, окрім домашнього господарства, ймовірно працювали на землі та в господарстві на рівні з чоловіками.
Низька середня тривалість життя — близько 40 років — відображає суворі реалії регіону XVII століття: хвороби, травми, неврожаї та військові загрози.
***
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ:
1. БЕЗУМОВНО +- масове поховання того часу – неабияка знахідка, котра не просто вносить корективи в розуміння історії Стайок – вона формує (і формулює) її.
2. З ЦІКАВОГО – це голод, недоїдання, цинга і тд. Мені завжди було важко зрозуміти як можна недоїдати на березі річки, де в ті часи живності було як сьогодні у супермаркеті. Мені це до певної міри нагадало голод на Дону, де за 2 метри від помираючих «курили бамбук» велетенські осетри. Втім, це питання точки зору – я суджу з позицій своєї епохи, а значить, щось недобачаю.
3. З (НЕ)ОЧІКУВАНОГО: по суті, групи, котрі згідно з авторами брали участь у заселенні Стайок співпадають з аналогічними в Обухові: ранньомодерне Полісся (Дорогостайські-Острозькі) + дещо пізніший Лівий берег Дніпра. Для Стайок з його бродами, а відтак і живим органічним зв’язком з протилежним берегом це очікуваний фактор формування населення.
Що таке життя тоді?
1. Важко, голодно, холодно.
2. Купа хвороб, зокрема, через фіз. навантаження, раціон і мікро-клімат біля води.
3. Про такі красоти як зуби і тд. можете забути.
4. Шрами прикрашають чоловіка, а жінки помирають у віці від 18 до 30 – норма.
5. Ну і взагалі, дожив до 40 – везучий дід.
Така от рамантіка.
