***
Продовжуємо тему з місцевими ландшафтами. Сьогодні черга за обухівським лісом.
Отже.
ЗАГАЛЬНИЙ СТАН
Історично долина Кобрини, сьогодні відома як Обухів була оточена крупними лісовими масивами, як мінімум, з 3-х сторін: заходу, півночі, сходу.
ТИПИ ЛІСІВ
Зараз їх, умовно 4:
1. Захід ("Гудимівський ліс" - змішаний)
2. Північ (ур. Гощів - заплавний)
3. Зах. частина Обухова (урочище Піщане - хвойний)
4. Східна частина Обухова (Педина, Зел. гора - листяний).
ПС. Останні 2 це сосни, робінії, граб, залишки дубів - 99% штучний ліс. Різниця у грунті - піщані дюни краще тримає сосна, а лесові породи - листяні породи.
Безумовно, типи обухівських лісів мінялися разом зі зміною клімату. Всі ці малі льодовикові періоди, арідизація повітря і тд періодично міняли ландшафти загалом і тип лісів Обухова, зокрема.
НАЗВИ ЛІСІВ
В Обухові і біля зафіксовані такі первісні і похідні:
- ліс
- діброва
-гай
- обірок
- бір
- пуща
- сад
-парк
-дача
- лісництво.
ІСТОРИЧНІ ЛОКАЦІЇ
- 16 ст - Кухмістрівський (Березовий) гай
- 17 ст - урочище "Деревенное" (зараз село Дерев'яна)
- 18 століття - Безрадицька пуща
- 19 ст - Гощів ліс
- 20 ст - Гудимів ліс
- 21 ст - ліс "Темник".
Були й інші: Панський ліс, Середній обірок, Лісова дача і тд. Дуже багато їх у Трипіллі (мій улюблений топонім - Лиха груша).
АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ
Важко сказати, на що саме були схожі обухівські ліси 100, 200 і тд років назад. Єдине, що приходить в голову, це привязка до все тих же грунтів.
- Якщо це чорноземний чи радше опідзолений вододіл між долинами Кобрини і Стугни (правий, надзаплавний берег останньої) в районі с.1 травня, то це змішаний, дубово-грабовий ліс.
Якщо це лучні грунти і торфяники Гощева, то це заплавний ліс.
- Величезна піщана дюна від Києва до Таценок (в часи дніпрових паводків практично "острів") і менші дюни в Гощеві - хвойний.
- В самому Обухові, як було сказано вище, половина піску з його сосною, половина лесу - з листям.
Втім, попри те, що великі масиви лісів (Гудимів, Гощів, лісництво (ліва сторона Піщаної) є на картах, як мінімум, 100-річної давнини є, як то кажуть нюанси.
Зокрема, ще у спогадах Панченка зустрічається пасаж про те, що під час подій 1917 + року високодуховні місцеві жителі знищили не лише всі церкви, синагоги, маєтки і тд. Але, і ліси.
В спогадах він наводить
- тип лісів (дубово-грабові),
- велику знищену ділянку (на Польку. Може це якийсь рукав Гудивомого лісу?)
- прізвище (співпадає з тим, хто згодом нищив Воскресенську церкву. Може, вандалізм це сімейна традиція?:)).
Якщо серйозно, то мораль це коли немає аргументів. Ми не жили в тих умовах, тому не дуже розуміємо для чого рубати сторічні дуби; палити книжки і картини; розбирати на цеглу палаци; знімати з могил хрести; стягувати метал з церков і тд.
Все-таки, економіка всьому голова. А доцільність - мозок.
Так чи інакше, в якості припущення можна зафіксувати що на місце природніх дубово-грабових систем, знищених на початку 20 ст в середині (1950ті+) прийшли інші дерева, мета котрих полягала тільки в одному - не дати селевим потокам навесні заливати долину Кобрини (кажуть, це явище фіксувалося ще у 1970х).
Втім, варто зауважити, що рідкісні, 100-200 річні екземпляи досі трапляються на околицях Обухова. Деякі з них можуть бути залишком Бердяєвського маєтку.
***
Я вже не скрінив цього разу карти, думаю, більшість орієнтується в описі.
Натомість пропоную вашій увазі відносно свіжу фоту by Ірина Юхимчук та Igor Che.
ПИТАННЯ:
1. ДЕ була зроблена фота?
2. Як це місце називається ЗАРАЗ?
3. Як називалося КОЛИСЬ (19 ст). Хоча інколи і досі.
