Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Попри десятиліття зусиль у сфері рівності, жінки продовжують посідати нижчі щаблі соціальної ієрархії в порівнянні з чоловіками. Професорка психології Корделія Файн з Університету Мельбурна у своїй новій книзі "Patriarchy Inc." розкриває, чому поділ праці за статтю залишається стійким — і чому це проблема для всіх.
На думку авторки, будь-яке уявлення про гендерну рівність повинно включати погляд на те, хто яку роботу виконує і що отримує у відповідь. Адже саме праця — оплачувана і неоплачувана — лежить у центрі соціальної справедливості.
Жінки, як і раніше, отримують менше влади та престижу в суспільстві. Так, у 2022 році чоловіки обіймали понад 80% керівних посад у фінансовому секторі Північної Америки та Європи. Станом на 2024 рік із 40 найбільших банків світу лише один мав жінку на посаді CEO.
Водночас чоловіки домінують і на протилежному кінці спектра: серед прибиральників, вантажників, операторів машин — теж здебільшого чоловіки. Такий "вертикальний" поділ доповнюється не менш виразним "горизонтальним" поділом — за професіями.
Навіть у сферах, які традиційно вважаються «жіночими» за навичками — як-от мовлення, спілкування чи емпатія, — чоловіки займають більшість посад. Наприклад, 81% сценаристів у кіноіндустрії — чоловіки, хоча цю професію часто асоціюють із "жіночими" якостями.
Крім того, жінки й досі виконують більшість неоплачуваної праці. У середньому жінка у Великій Британії витрачає 24 години на тиждень на догляд за дітьми, хатню роботу і піклування про близьких, тоді як працює лише 21 годину за гроші. Для чоловіків ситуація зворотна: більше оплачуваної праці, менше хатньої — і на три години більше дозвілля щотижня.
При цьому жінки виконують більш напружену, часозалежну працю: приготування їжі, прання, прибирання. Чоловіки ж обирають завдання, які можна відкласти: ремонт паркану, косіння газону або "пограти з дитиною у вільний час".
Ці стійкі моделі праці є і наслідком, і причиною того, що Файн називає "Патріархат Inc." — соціального устрою, де стать визначає доступ до ресурсів, статусу і влади. Та подолати ці моделі заважають дві популярні, але хибні ідеї.
Натомість авторка закликає до нового бачення, яке базується на глибшому розумінні того, як соціальні ролі формуються і закріплюються. Люди з дитинства навчаються відповідати очікуванням своєї статі — що повинні знати, вміти, як поводитись. Ці установки впливають на вибір професії, оплату, владу.
"Патріархат Inc." — це не лише про нерівність у кар’єрі, а й про системні наслідки для здоров’я, сім’ї, економіки і навіть демократії. Його вплив поширюється далеко за межі офісів і фабрик — у саме серце того, ким ми можемо стати в суспільстві.
Файн закликає не миритися з хибними уявленнями про рівність, а працювати над реальними реформами, які враховують соціальні механізми і спрямовані на справедливість, а не вигоду.
