Тутові плантації Обухівщини: забуте ремесло, бізнес, промисел
13:14 04.03.2025
Тутові плантації Обухівщини: забуте ремесло, бізнес, промисел
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський

Двічі я звертався до теми шовківництва на Обухівщині, зокрема, у Трипіллі.

Після Домотенка і Буренко мені здавалося, що саме Обухів і Трипілля були в центрі цієї справи.
Втім, штудія "Военно-статистического обозрения Российской империи. 1848 - 1858. Т. 10, ч. 1, Киевская губерния" відкоректувала мою оптику у цьому питанні.

Згідно з ним у 19 столітті центром всього цього двіжа на території нашої ойкумени були ЖУКІВЦІ.
Текст, котрий приводиться у праці, майже не піддається узагальненням і іншим рефлексивним вправам. Відтак, цитую його у перекладі на рідну:

... ШОВКІВНИЦТВО
Усі приватні шовковичні плантації, попри всі зусилля власників, не отримували жодного розвитку.
На трьох казенних шовковичних плантаціях:

  • у м. Київ,
  • у сс. Вербелі та Черняхів,
  • при с. Жуківці – тутових дерев було 5 954, з яких збережено 1 500.

Заснування шовковичних плантацій у Київській губернії розпочалося за правління імператриці Катерини II, однак з часом ця галузь була занедбана, без належного догляду та контролю, через що порода шовкопрядів виродилася.
Наразі уряд ухвалив заходи для підтримки цього виробництва, і тепер породи шовкопрядів покращуються, їх завозять з Італії та Франції. Основна шовковична плантація розташована в селі Жуковці.
Протягом літа шовкопрядів вигодовують до п’яти разів, і щоразу отримують до 100 000 коконів. Кожні 100 тисяч коконів дають пуд шовку.
Вигодовування шовкопрядів – складний процес. Протягом їхнього розвитку вони потребують постійного догляду, а для кожної партії збирається до 20 пудів листя.
У селі Жуковці, поряд із садом, облаштовано приміщення для годування шовкопрядів. Там, зверху донизу, розміщені ряди дерев'яних ярусів. На дошки кладуться гусениці, які зверху вкривають сіткою, по якій розсипають листя.
ПРОЦЕС ОТРИМАННЯ ШОВКУ
Для розмотування коконів використовується простий верстат, встановлений біля печі, де нагрівається котел із гарячою водою. Кокони занурюють у воду, а верстат, приводячи нитки в рух, намотує шовк у спеціальну коробку.
Шовк поділяється на два типи:
Простий – використовується для виготовлення ниток.
Кращий – застосовується для тканин і матерій.
РОБОТА НА ПЛАНТАЦІЯХ
Для догляду за гусеницями, збору листя та очищення потрібно до 50 робітників.
На етапі розмотування коконів вистачає двох працівників.
Деякі селянські господарства біля плантацій займаються вирощуванням шовковиці. У 1846 році селянські тутові дерева давали до 2 000 пудів листя, а з 10 000 коконів отримували 5 фунтів шовку.
Селяни використовують свій шовк здебільшого для вишиття наміток, які традиційно готуються для весільного посагу молодих жінок.

***
ФОТО: не 19 ст. і не Жуківці, але досить непоганою ілюстрацією є 3 фоточки 1911 року з Трипілля (експедиція Макаренка, колекція, РЕМ), на котрих можна побачити
- і той самий верстат
- абсолютно фантастичну фоту, котра демонструє, ймовірно, збір листя.

***

ДОВІДКОВО: почитати про шовківництво в Трипіллі і навіть подивитися коротке відео 1929 року про це можна тут - https://surl.li/eclroc

***

UPD. Тов. Борис Чуприна зафіксував цю саму плантацію біля Жуківців на карті 1868 року.