У Ржищеві відсвяткують день, коли "магічна сила" природи сягає апогею

Джерело: КЗ КОР Ржищівський археолого-краєзнавчий музей

КЗ КОР «Ржищівський археолого - краєзнавчий музей» запрошує до культурологічної мандрівки!

День літнього сонцестояння - одне з важливих свят, яке має глибоке коріння в українській культурі та повʼязане з багатьома віруваннями та звичаями, - йдеться у повідомленні.

Програма заходу «Традиції дня літнього сонцестояння»:

• «Купальський вінок» з елементами МК
• Обрядодії та народні ігри
• Забави
• Фотосет
• Дослідження та вивчення лікарських рослин

З давніх часів люди вірили, що в цей день магічна сила природи сягає апогею. З цим віруванням пов'язано багато традицій та обрядів, які протягом століть передавалися з покоління в покоління.

Ось деякі з найпоширеніших традицій святкування дня літнього сонцестояння в Україні:

• Купання: Вважалося, що вода в цей день набуває особливої ​​очищаючої сили. Люди купалися в річках, озерах та джерелах, щоб змити з себе всі хвороби та негаразди.
• Вогнища: На честь сонця розпалювали великі вогнища, навколо яких водили хороводи, співали пісні та танцювали. Вогонь вважався символом очищення та родючості.
• Папороть: В ніч на Івана Купала шукали цвіт папороті, який, згідно з легендою, цвіте лише раз на рік і дарує багатство та щастя тому, хто його знайде.
• Вінки: Дівчата плели вінки з квітів та трав, які потім кидали у воду. За віруваннями, вінок, який не потонув, віщував щасливе заміжжя.
• Ворожіння: В цей день ворожили на майбутнє, використовуючи різні предмети та методи.
• Традиційні страви: На столах в день літнього сонцестояння з'являлися традиційні українські страви, такі як куліч, сирник, вареники з вишнями та млинці.

Сьогодні день літнього сонцестояння в Україні не є офіційним державним святом, але воно й далі залишається важливим днем ​​в українській народній культурі. Багато людей відзначають це свято, дотримуючись давніх традицій, або ж просто проводячи час з друзями та родиною на природі.