Один з них (і поодинокий) це т. зв. «Варшниця». В оригіналі ця фраза звучить як «Пахотная в урочищах у Варшницы в 4 верстах». У цієї тітоньки, вдови, крім неї є ще земля у «Каплиці» і «Тишківщині», котрі теж підлягають ідентифікації на карті сучасного Обухова. Але, про них потім.
***
ВАРШНИЦЯ = ВЕРШИНА?
Отже, чим цікава ця Варшниця?
1. Топонім під назвою «Вершина» є на карті, про котру я люблю згадувати і котру хронологізую в межах 18 ст.
2. Морфологічно «Варшниця» - це «Вершина». Не забувайте, що це 300 років тому. І наша мова була не така, і переписники писали на слух, і за етн. походженням вони могли бути з півночі, а відтак, мали прублєми з «паляницями» вже тоді.
3. 4 версти – цілком норм відстань до неї, якшо за умовний центр тодішнього села вважати суч. Центр-Автостанцію.
4. До війни наша пошукова група «Обухів – сонячний Мідгірд» здійснила кілкагодинний похід з метою локацізації цього місця.
5. З хорошого – місце, котре ми прийняли за неї – фантастичне, принаймні, так тоді здалося всім трьом і то одночасно.
6. З поганого – я майже впевнений, що те, що ми тоді прийняли за Вершину нею не є.
7. Ну і по-суті – це околиці Яблуневого, початку долини р. Кобрина.
***
ЯБЛУНЕВИЙ – ХВІСТ «ОБУХІВСЬКОГО ЗМІЯ»
Яблуневий - недооцінена частина Обухова. Без розуміння його географії і історії важко зрозуміти Обухів, в цілому. Коротко, тут є (чи були):
1. Купа курганів, ймовірно, скіфів (але, це не точно)
2. Поселення часів Київської Русі
3. Перехрестя важливих доріг і каплиці біля них
4. Тваринницький комплекс часів пізнього УРСР і тд.
Ну і краєвиди, краєвиди. Деякі з них дозволяють заглянути за лаштунки обухівської геоморфології.
Впевнений – тут є шо показати і про шо розказати. Після війни будемо шукати кому.
***
ВЕРСІЇ
Менше з тим. Чому я думаю, що Вершина не там, де ми її тоді «знайшли».
1. Наша локалізація – правий берег одного із джерел-витоків Кобрини.
2. Вершина на карті – лівий берег.
3. На карті наступного, 19 ст, під цим місцем розташований т. зв. «Шпилів яр». Іншими словами він або «чий» (родини Шпилів, як Козарів Шпиль, пр) або «де» (під шпилем. Тут «шпиль» тотожно «вершина»).
4. Зараз це, ймовірно, район Полянського, на самій горі.
5. Ну і по геоморфології це плато, територія над терасами долини Кобрини, найвища точка.
Зрештою, якшо Педину чи Драну не просто називати, але і вважати «горами», чому шматочок степу в районі Полянського у 18 столітті не може бути Вершиною? Високою точкою над одним із ярів + початком долини Кобрини, в цілому? Зокрема, візуально.
Шукайте свої вершини, друзі. Не обов’язково геологічні, але, бажано, в Обухові.
***
КАРТИ:
1. Та сам, 18 ст
2. 1847
3. Гугл мепс, сьоня
4. Карта висот.
***
***
ЛІТЕРАТУРА:
КОБРИНА
***
КАПЛИЦЯ
ГЕОЛОГІЯ
