На його відносно невеликій території (80-100 га) протягом багатьох століть поспіль жили представники
1. Зарубинецької
2. Київської
3. Пеньківської
4. Празько-корчацької
5. Волинцевської культур.
Обіруч є знахідки купи різної бронзи («білогрудівська» +), заліза («милоградці +), черняхівців, Русі і тд. Іншими словами цей правий корінний берег Київського плато був досить комфортним протягом, мінімум, століть. Настільки, що, в певні історичні періоди вважався центром якоїсь регіональної метрополії. Розглянемо причини подібного, котрі, на мою думку, криються в особливостях ландшафту.
***
ГЕОЛОГІЯ
Місце, де розташований Обухів-2 – піднятий, сильно ерозований берег долини Дніпра.
З 3-х боків воно оточене річковими долинами:
1. Кобрини з боку Обухова;
2. Нетеки-Красної в боку Дерев’яни;
3. Стугни-паводкового русла Дніпра з боку Таценок-Українки.
***
ЛАНДШАФТ
Це класичний для правобережжя Середнього Подніпров’я ярково-балковий ландшафт, поруч із терасами/заплавами річкових долин. Зверху, на початках ярів – витоки джерел, нижче — їх виходи у заплаву.
***
ЕКОНОМІКА
1. Зручні джерела в ярах біля жител;
2. Сухі ділянки для землеробства на терасах і плато;
3. Заплава для випасу, полювання і рибалки.
Очевидно, синхронні поселення в регіоні Обухова були з’єднані якимись степовими стежками. А наявність пізньоантичного імпорту в черняхівські часи свідчить про ширшу комунікацію з Причорномор’ям. Хоча угадувати шлях, котрим добиралися до нього я би не ризикнув.
***
БЕЗПЕКА
Відносно безперешкодно дістатися до нього можна лише в 2-х боків:
1. Вздовж вузького «степового язика», трипільського відтинка Перепетового поля з півдня. Саме ним, ймовірно, приходили з боку Кагарлика в «гості» до зарубинців сармати.
2. З боку Трипілля по вододілу між долинами Стугни і Красної. Саме ним, приміром, могли пройти ті, хто знищив "останній", волинцівский Обухів-2 в середині 9 ст.
***
ВИДИМІСТЬ
Це чи не найцікавіше. Хоча би тому, що 100% сказати, якою тоді була рослинність – важко.
Чи були дерева, де росли, а де їх вирубали?
Наскільки залісненими були річкові долини?
Саме дерева були головними перешкодами на шляху видимості.
Теоретично, щось сильно цікаве видивитися в зарослих чигирями річкових долинах було важко. Натомість степ з боку Григорівки проглядався і то добре.
Хоча би тому, що на південь від Обухова 2 і паралельно до нього чи не на кожному надзаплавному мисі вздовж допливів Кобрини, а також Нетеки і Красної були хронологічно синхронні поселення.
Відтак, мене цікавили 2 питання:
1. Як далеко буди видно степ;
2. Чи було видно сусідів.
З точки зору Google Earth Pro – цілком.
Більше того, з Обухів-2 (його різних частини, а це сукупно біля 80-100 гектар території) було видно:
1. Всі три річкові долини, включно з сусідами по зарубинецькій культурі від Підгірець і Безрадич до Таценок і Трипілля (за умови меншої лісистості плато).
2. Частину «степового язика» в бік Трипілля і протилежну – в бік Григорівки. І дуже ймовірно - значну частину зарубинецьких, київських, черняхівських і тд поселень Обухів 3, 4, 5, 6, 7, 8.
Ландшафт був продуктивним для ведення господарської діяльності і досить «прозорим» для безпеки. Відтак, відповідь на питання чи «зона видимості» є обов’язковим фактором поселенської структури – ствердна.
Принаймні, для довготривалої і стабільної. Такої, як багатошарове поселення Обухів-2.
***
Літературка:
1. Обухів-2 має бути національною пам'яткою - https://surl.li/zvgozq
2. Обухів-2: питання без відповідей і припущення без гіпотез - https://surl.lu/ztpamj
3. Реконструкція "обухівських" печей останньої чверті I тис.н.е. - https://surli.cc/iblblc
4. Жорна і горна стародавнього Обухова - https://surl.li/qsrjvq
5. Дорога "Обухів-Трипілля" як туристичний маршрут - https://surl.lu/qtadkx
6. Що на горизонті? - https://surl.li/pshdyl
